Тестові завдання
Блок 1
1. Концепція, яка ґрунтується на положенні про потребу
мінімізації інформаційних витрат для стимулювання поведінки позичальника,
отримала назву:
а) концепції фінансового посередництва як делегованого моніторингу;
б) інформаційної асиметрії;
в) традиційної теорії фінансового посередництва;
г) фінансової інноваційної спіралі.
2. Підхід, що одержав назву троїстої трансформації
фінансових активів, стосується трансформації:
а) капіталу, дохідності та ліквідності;
б) капіталу, строків та ризику;
в) неліквідних активів у ліквідні активи;
г) форм мобілізації, акумулювання та споживання.
3. Фінансова послуга – це операції:
а) з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за
власний рахунок чи за рахунок цих осіб з метою отримання прибутку або
збереження реальної вартості фінансових активів;
б) з купівлі-продажу фінансових активів з метою одержання прибутку на
курсовій різниці чи у вигляді комісійних;
в) з управління фінансовими активами за договорами довірчого
управління;
г) з метою збільшення реальної вартості фінансових активів.
4. Фінансові активи – це:
а) грошові кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та право вимоги
боргу;
б) грошові кошти та цінні папери;
в) грошові кошти, цінні папери, боргові зобов'язання, фінансові кредити
та капіталізоване нерухоме майно;
г) майно та грошові кошти, відображені в балансі підприємства
(установи).
5. Портфель фінансових послуг – це:
а) сукупність операцій з фінансовими активами в сфері фінансового
обслуговування населення;
б) сукупність фінансових послуг, які фінансовий посередник надає
клієнтам;
в) сукупність фінансових активів, які фінансовий посередник трансформує
в процесі своєї діяльності та надає клієнтам з метою отримання прибутку;
г) сукупність операцій з фінансовими активами, що здійснює фінансовий
посередник в інтересах третіх осіб з метою отримання прибутку.
6. Фінансовий продукт – це:
а) форма представлення фінансової послуги на ринку;
б) комплекс взаємопов'язаних фінансових послуг та операцій, спрямованих
на задоволення потреб клієнтів;
в) результат діяльності фінансових посередників з трансформації
фінансових активів;
г) сукупність фінансових послуг та операцій, пропонованих фінансовим
посередником на ринку.
7. Сукупність фінансових продуктів, пропонованих фінансовим
посередником на ринку – це:
а) портфель фінансових послуг;
б) продуктовий ряд;
в) фінансовий кошик;
г) ринковий кошик.
8. Прийнятність фінансової послуги визначається як:
а) здатність фінансової послуги задовольнити в повному обсязі вимоги
споживачів;
б) характеристика фінансової послуги з огляду на її відповідність
потребам клієнтів;
в) характеристика фінансової послуги з огляду на її відповідність
фінансовому стану клієнта;
г) варіанти а), б) і в) правильні.
9. До ознак ринку фінансових послуг не належить така:
а) ринок є сферою взаємодії фінансових посередників з клієнтами;
б) обслуговування клієнтів відбувається в процесі здійснення операцій з
фінансовими активами;
в) ринок – це сфера трансформації неліквідних фінансових активів у
високоліквідні;
г) має характер організованого ринку на основі укладання відповідних
угод.
10. Фінансова установа – це:
а) юридична особа, що здійснює господарську діяльність на ринку
фінансових послуг;
б) установа, що надає фінансові послуги і внесена до Державного реєстру
фінансових установ;
в) установа, підпорядкована одному з регуляторів і виконує встановлені
економічні нормативи;
г) установа, що надає фінансові послуги, внесена до Державного реєстру
фінансових установ, підпорядкована одному з регуляторів і виконує встановлені
економічні нормативи.
11. Статутний (пайовий) капітал фінансової установи
має бути сформований:
а) виключно у грошовій формі;
б) у грошовій формі та цінних паперах;
в) у грошовій формі, в цінних паперах і нерухомим майном;
г) на розсуд фінансової установи.
Блок 2
1. Які організації здійснюють регулювання діяльності
установ фінансового сектору:
а) Міністерство фінансів України, Національний банк України, Держфінпослуг, ДКЦПФР;
б) Національний банк України, Держфінпослуг, ДКЦПФР;
в) Національний банк України, Держфінпослуг;
г) Держфінпослуг?
2. Основною функцією Національного банку України є:
а) забезпечення стабільності грошової одиниці України;
б) забезпечення стабільності банківської системи та цінової
стабільності;
в) визначення основних засад та проведення грошово-кредитної політики;
г) емісія національної валюти та організація її обігу.
3. Державне регулювання ринку цінних паперів – це:
а) здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування,
контролю, нагляду за ринком цінних паперів і їх похідних та запобігання
зловживанням і порушенням у цій сфері;
б) здійснення органами державної влади заходів щодо контролю і нагляду
за ринком цінних паперів;
в) здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за
ринком цінних паперів, запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері;
г) здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за
ринком цінних паперів з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та
запобігання кризовим явищам.
4. Форми державного регулювання діяльності з надання
фінансових послуг включають:
а) ліцензування діяльності з надання фінансових послуг, ведення
державних реєстрів, нормативно-правове регулювання та нагляд за діяльністю
фінансових установ;
б) ліцензування діяльності з надання фінансових послуг, ведення
державних реєстрів, нормативно-правове регулювання та нагляд за діяльністю
фінансових установ, застосування уповноваженими державними органами заходів
впливу;
в) ліцензування діяльності з надання фінансових послуг,
нормативно-правове регулювання та нагляд за діяльністю фінансових установ,
застосування уповноваженими державними органами заходів впливу;
г) ліцензування діяльності з надання фінансових послуг,
нормативно-правове регулювання та нагляд за діяльністю фінансових установ.
5. Хто здійснює реєстрацію та веде Державний реєстр
фінансових установ:
а) Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг України;
б) Національний банк України:
в) Національний банк України та Державна комісія з регулювання ринку
фінансових послуг України;
г) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку?
6. Ліцензування професійної діяльності на ринку
фінансових послуг здійснює:
а) Національний банк України;
б) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
в) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;
г) Міністерство фінансів України.
7. Основними напрямами нагляду за діяльністю
фінансових установ на ринку фінансових послуг згідно із законодавством України
є додержання встановлених критеріїв та нормативів щодо:
а) ліквідності; платоспроможності; якості активів та ризиковості операцій; якості систем управління та
управлінського персоналу; додержання правил надання фінансових послуг;
б) ліквідності; капіталу та платоспроможності; якості активів та ризиковості операцій; прибутковості; якості систем
управління та управлінського персоналу; додержання правил надання фінансових
послуг;
в) ліквідності; капіталу та платоспроможності; якості активів та ризиковості операцій; якості систем управління та
управлінського персоналу; додержання правил надання фінансових послуг;
г) ліквідності; капіталу та платоспроможності; якості активів та ризиковості операцій; прибутковості; якості систем
управління; додержання правил надання фінансових послуг.
8. Яка модель організації наглядової системи ґрунтується
на чіткому розподілі завдань і функцій наглядових органів за діяльністю окремих
секторів:
а) модель "двох вершин";
б) за завданнями;
в) єдиного регулятора;
г) секторна?
9. Яка модель організації наглядової системи
передбачає розподіл функцій нагляду на пруденційний
нагляд за діяльністю фінансових посередників і на регулювання бізнесу у
фінансовому секторі:
а) єдиного регулятора;
б) за завданнями;
в) секторна;
г) варіанти відповіді б) і в) правильні?
10. До основних повноважень саморегулівних
організацій не належать:
а) розробка та внесення змін до нормативних документів;
б) впровадження та забезпечення дотримання правил поведінки;
в) врегулювання спорів, переважно через арбітраж;
г) ведення реєстрів фінансових установ.
11. Саморегулівна
організація на ринку фінансових послуг — це:
а) організація, що встановлює правила діяльності фінансових установ;
б) неприбуткове об'єднання фінансових установ, створене з метою захисту
інтересів своїх членів;
в) організація, яка контролює дотримання фінансовими установами
економічних нормативів;
г) неприбуткова громадська організація.
Блок 3
1. Лізингова діяльність – це вид господарської
діяльності, пов'язаної з:
а) вкладенням власних і залучених коштів лізингодавця
в придбання майна та передавання його в оренду;
б) вкладенням власних і залучених коштів лізингодавця
в придбання майна та передавання його в лізинг;
в) вкладенням власних і залучених коштів інвестора в придбання щниих паперів у інститути спільного інвестування;
г) цільовим кредитуванням суб'єктів господарювання на технічне
переозброєння та оновлення виробництва.
2. Після закінчення строку договору фінансового
лізингу предмет лізингу:
а) продається на аукціоні;
б) повертається лізингодавцю;
в) переходить у власність лізингоодержувача
або викуповується ним за залишковою вартістю;
г) повертається постачальнику.
3. Після закінчення строку договору оперативного
лізингу предмет лізингу:
а) повертається лізингодавцю;
б) залишається у власності лізингоодержувача;
в) повертається постачальнику;
г) продається на аукціоні.
4. За договором фінансового лізингу передане майно
зараховується на баланс:
а) лізингодавця;
б) і лізингодавця, і лізингоодержувача;
в) лізингоодержувача;
г) постачальника.
5. При фінансовому лізингу ризик випадкового знищення
або пошкодження предмета фінансового лізингу приймає:
а) лізингодавець;
б) постачальник;
в) консолідовано лізингодавець і лізингоодержувач;
г) лізингоодержувач.
6. Хто здійснює витрати на утримання предмета лізингу
при фінансовому лізингу:
а) лізингодавець;
б) орендатор;
в) постачальник;
г) лізингоодержувач?
7. Предметом лізингу можуть бути:
а) основні фонди;
б) земельні ділянки та основні фонди;
в) окреме обладнання та майнові комплекси;
г) цехи підприємств.
8. Сублізинг – це:
а) спільна господарська операція лізингодавця
та лізингоодержувача;
б) вид піднайму предмета лізингу;
в) вид оренди майна;
г) спільна господарська операція лізин года в
ця та постачальника.
9. Безпосередніми учасниками лізингової угоди є:
а) лізингодавець;
б) лізингоодержувач;
в) продавець (постачальник);
г) варіанти відповіді а), б) і в) правильні.
10. До складу лізингових платежів входить:
а) сума, що сплачується як процент за залучений кредит для придбання
майна;
б) платіж як винагорода лізингодавцю за
отримане в лізинг майно;
в) сума, що відшкодовує частину вартості предмета лізингу;
г) варіанти відповіді а), б) і в) правильні.
11. Вид лізингу, за якого предмет лізингу, що
залишився у власності лізингодавця, у випадку
припинення або розірвання договору лізингу, передається в лізинг іншому лізингоодержувачу, отримав назву:
а) вторинний лізинг;
б) зворотний лізинг;
в) сублізинг;
г) компенсаційний лізинг.
12. Вид лізингу, за якого постачальник предмета
лізингу продає його лізинговій компанії, а та, в свою чергу, здає цей предмет у
лізинг колишньому постачальникові предмета лізингу, називається:
а) вторинний лізинг;
б) зворотний лізинг;
в) компенсаційний лізинг;
г) сублізинг.
13. Вид лізингу на основі укладання багатостороннього
лізингового договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть
участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти, одержав назву:
а) внутрішній лізинг;
б) зворотний лізинг;
в) пайовий лізинг;
г) сублізинг.
14. Вид лізингу, за умовами якого відповідно до
спільної домовленості в рахунок оплати лізингових платежів лізингоодержувач
може постачати лізингодавцю товар, вироблений з
використанням предмета лізингу, називається:
а) вторинний лізинг;
б) зворотний лізинг;
в) компенсаційний лізинг;
г) бартерний лізинг.
15. Вид лізингу, за умовами якого згідно із спільною
домовленістю в рахунок оплати лізингових платежів лізингоодержувач
може поставляти лізингодавцю будь-який наявний у
нього товар чи послуги, отримав назву:
а) вторинний лізинг;
б) зворотний лізинг;
в) компенсаційний лізинг;
г) бартерний лізинг.
16. На прийняття рішення лізингоотримувачем щодо
методу нарахування лізингових платежів не впливають:
а) сезонність виробництва;
б) можливість відволікання значної суми коштів на розвиток
матеріально-технічної бази виробництва;
в) спрямованість інвестиційної політики;
г) витрати лізингодавця, пов'язані з
виконанням договору лізингу.
17. Застосування якого методу нарахування регулярних
платежів є найбільш привабливим для лізингової компанії:
а) з прискореним погашенням вартості предмета лізингу;
б) з уповільненим погашенням вартості предмета лізингу;
в) ануїтети і платежі;
г) з погашенням вартості предмета лізингу рівними частинами.
18. Чи змінює передавання майна в оперативний лізинг
податкові зобов'язання орендодавця та орендаря:
а) не змінює зобов'язання орендодавця та орендаря;
б) змінює зобов'язання орендодавця;
в) змінює зобов'язання орендаря;
г) змінює зобов'язання орендодавця та орендаря?
19. З огляду на норми Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" лізинговий платіж поділяється на дві
частини, одна з яких відшкодовує вартість об'єкта фінансового лізингу, а друга
— це:
а) сума процентів або комісій;
б) витрати на страхування;
в) амортизація;
г) витрати на технічне обслуговування.
Блок 4
1. Факторинг – це:
а) кредитування постачальників продукції;
б) процес перепоступки неоплачених боргових
вимог;
в) надання гарантій для здійснення розрахунків;
г) довірча послуга.
2. Факторинг характеризує фінансові відносини, що
виникають між контрагентами в процесі:
а) розрахунків і платежів;
б) довірчого управління майном і продукцією;
в) реалізації товарів і послуг на умовах комерційного кредиту;
г) управління ризиками неплатежів.
3. Метою перепоступки
клієнта факторові своєї вимоги до боржника є:
а) забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором;
б) страхування ризиків фактора;
в) одержання факторинговою установою додаткового прибутку;
г) збільшення обсягу продажу продукції.
4. Предметом договору факторингу є:
а) заборгованість за платежами;
б) договірні відносини;
в) зобов'язання сторін;
г) право грошової вимоги.
5. Ставка дисконту при нарахуванні плати за факторинг
залежить від:
а) строків авансування постачальника;
б) розміру фінансування;
в) рівня ризику, який бере на себе фактор;
г) варіанти відповіді а), б) і в) правильні.
6. При наданні факторингових послуг банки надають
перевагу:
а) оптовим торговельним підприємствам;
б) малим і середнім підприємствам;
в) виробникам товарів, які реалізують свою продукцію розповсюджувачам;
г) варіанти відповіді а), б) і в) правильні.
7. Розмір винагороди факторингової компанії у разі
надання факторингу без регресу:
а) підвищується;
б) знижується;
в) залишається без змін;
г) залежить від строку обслуговування.
8. Договір про факторингове обслуговування укладається
між постачальником і факторинговою фірмою на строк:
а) до одного року;
б) не менше одного року;
в) щомісяця;
г) не менше шести місяців.
9. Факторингова компанія (банк) не страхує кредитний
ризик, на який наражається клієнт при укладанні угоди:
а) про обслуговування з правом регресу;
б) про обслуговування з відкритим факторингом без права регресу;
в) з відкритим обліком рахунків-фактур;
г) з оплатою вимог на певну дату.
10. За участю боржника в угоді факторинг поділяється
на:
а) регулярний та одноразовий;
б) відкритий і закритий;
в) з правом та без права регресу;
г) простий і вексельний.
11. Факторинг з правом регресу – це вид факторингу, що
забезпечує:
а) право зворотної вимоги до постачальника відшкодувати сплачену суму;
б) відкритий облік рахунків-фактур;
в) відкриття спеціальних рахунків для конкретних операцій;
г) оплату вимог на певну дату.
12. Вид факторингу, який передбачає повідомлення
боржника про участь в угоді факторингової компанії, визначається як:
а) регулярний;
б) закритий;
в) агентський;
г) відкритий.
13. Розмір комісії у відсотках від номінальної
вартості права вимоги знижується за умов:
а) збільшення чисельності кредиторів;
б) збільшення строку відстрочки платежу;
в) зменшення чисельності кредиторів;
г) скорочення строку обслуговування.
14. В Україні, у зв'язку з високим ступенем ризику та
загальною нестійкою економічною ситуацією, найпоширенішими є операції
факторингу:
а) з правом регресу;
б) без права регресу;
в) агентського типу;
г) з відкритим обліком рахунків-фактур.
Блок 5
1. Членом кредитної спілки можуть бути:
а) фізичні особи;
б) фізичні та юридичні особи – резиденти України;
в) юридичні особи;
г) фізичні та юридичні особи – резиденти та нерезиденти України.
2. Кредитні спілки надають послуги переважно:
а) своїм клієнтам;
б) своїм членам;
в) усім бажаючим;
г) юридичним та фізичним особам.
3. До принципів організації діяльності кредитних
спілок не належать:
а) добровільність;
б) рівноправність членів спілки;
в) самоврядування;
г) підпорядкованість діяльності місцевим органам влади.
4. Чисельність членів кредитної спілки має бути не
меншою:
а) 10 осіб;
б) 50 осіб;
в) 100 осіб;
г) 500 осіб.
5. Ознакою членства в кредитній спілці не є:
а) спільне місце роботи чи навчання;
б) членство в одній професійній спілці, громадській чи релігійній
організації;
в) проживання в одному населеному пункті;
г) майновий стан.
6. Членство в кредитній спілці настає з дня:
а) написання заяви про членство в спілці;
б) сплати вступного внеску;
в) сплати обов'язкового пайового внеску;
г) прийняття рішення загальних зборів кредитної спілки.
7. До складу майна кредитної спілки не входять:
а) вступні та обов'язкові пайові внески членів кредитної спілки;
б) доходи від придбаних кредитною спілкою державних цінних паперів;
в) грошові та інші майнові пожертвування, благодійні внески юридичних
та фізичних осіб;
г) внески на депозитні рахунки.
8. До послуг, які надають кредитні спілки, не
належать:
а) надання кредитів;
б) прийняття платежів за комунальні послуги;
в) прийняття депозитних внесків;
г) залучення кредитів банків.
9. Кредитна спілка не має права самостійно визначати:
а) розмір відсотків на пайові членські внески та депозитні внески;
б) відсотки за цінними паперами, придбаними кредитною спілкою;
в) тарифи на послуги, що надає кредитна спілка;
г) умови надання та строки повернення кредитів.
10. До внесків, які здійснюють члени кредитної спілки,
не належать:
а) вступний внесок;
б) обов'язковий внесок пайового типу;
в) страховий внесок;
г) цільовий внесок.
11. Кошти, що належать членам кредитної спілки,
використовуються з метою:
а) надання кредитів членам кредитної спілки;
б) придбання державних цінних паперів;
в) вкладення на депозити в банківських установах;
г) варіанти відповіді а), б) і в) правильні.
12. При вступі до кредитної спілки всі її члени
сплачують:
а) вступний, цільовий та обов'язковий пайовий внески;
б) вступний та обов'язковий пайовий внески;
в) обов'язковий пайовий внесок;
г) вступний, обов'язковий та додатковий пайовий внески.
13. Обов'язковий зворотний внесок, що вносить особа
при вступі до кредитної спілки в розмірі, передбаченому статутом спілки – це
внесок:
а) вступний;
б) обов'язковий пайовий;
в) додатковий пайовий;
г) цільовий.
14. Обов'язковий незворотний внесок, який член спілки
вносить одноразово в момент вступу до спілки у фіксованому розмірі – це внесок:
а) цільовий;
б) обов'язковий пайовий;
в) додатковий пайовий;
г) вступний.
15. Пайовий капітал кредитної спілки формується за
рахунок таких внесків членів кредитної спілки:
а) вступних, цільових та обов'язкових пайових;
б) вступних та обов'язкових пайових;
в) обов'язкових та додаткових пайових;
г) обов'язкових пайових.
16. У разі ліквідації кредитної спілки залишок
додаткового капіталу та коштів резервного фонду:
а) розподіляється порівну між усіма членами кредитної спілки;
б) розподіляється між усіма членами кредитної спілки пропорційно до їх
пайових внесків;
в) зараховується до Державного бюджету України;
г) розподіляється за рішенням загальних зборів кредитної спілки.
17. До продуктивних активів кредитної спілки не
належать:
а) кредити, надані членам кредитної спілки;
б) фінансові інвестиції;
в) кредити, надані кредитним спілкам;
г) грошові кошти.
18. Співвідношення суми грошових коштів у касі та на
поточних рахунках у банках до суми внесків (вкладів) членів кредитної спілки на
депозитні рахунки до запитання характеризує норматив:
а) короткострокової ліквідності;
б) миттєвої ліквідності;
в) платоспроможності;
г) прибутковості.
19. Співвідношення ліквідних активів з початковим
строком погашення до одного року до короткострокових зобов'язань із початковим
строком погашення до одного року характеризує норматив:
а) короткострокової ліквідності;
б) миттєвої ліквідності;
в) платоспроможності;
г) прибутковості.
20. Загальна сума залучених внесків членів кредитної
спілки на депозитні рахунки та інших зобов'язань кредитної спілки, за якими
нараховуються проценти, не має перевищувати суму:
а) продуктивних активів;
б) активів;
в) регулятивного капіталу;
г) пайових внесків.
21. Нерозподілений дохід, що залишається у
розпорядженні кредитної спілки, розподіляється між її членами пропорційно до
розміру внесків:
а) обов'язкових пайових;
б) обов'язкових та додаткових пайових;
в) обов'язкових пайових та цільових;
г) обов'язкових та додаткових пайових і депозитних.
22. Кредит, за яким станом на дату, визначену умовами
кредитного договору, очікуваний платіж не надійшов повністю або надійшов
частково, визначається як:
а) безнадійний;
б) прострочений;
в) неповернений;
г) проблемний.
23. Великий кредитний ризик – ризик, який виникає у
випадку, якщо заборгованість за наданими кредитами одного члена кредитної
спілки становить або перевищує суму капіталу кредитної спілки:
а) 10%;
б) 15%;
в) 20%;
г) 25 %.
24. Обсяг кредиту, наданого одному членові кредитної
спілки, не може перевищувати суму капіталу кредитної спілки:
а) 10%;
б) 15%;
в) 20%;
г) 25%.
25. Загальна сума заборгованості за простроченими,
неповерненими, безнадійними та пролонгованими кредитами кредитної спілки не має
перевищувати суму регулятивного капіталу:
а) 50 %;
б) 70%;
в) 100%;
г) 150%.
26. Зобов'язання кредитної спілки перед одним своїм
членом не повинні перевищувати від загальних зобов'язань кредитної спілки:
а) 5%;
б) 10%;
в) 15%;
г) 20%.
27. Сума сформованого резерву забезпечення покриття
втрат від неповернених позичок не може перевищувати загальну суму
заборгованості за кредитами:
а) простроченими;
б) неповерненими та безнадійними;
в) безнадійними;
г) простроченими, неповерненими та безнадійними.
Блок 6
1. Засновниками ломбарду в Україні можуть бути:
а) юридичні особи;
б) фізичні особи;
в) держава;
г) варіанти відповіді а), б) і в) правильні.
2. Ломбард – це:
а) небанківська фінансова установа;
б) установа з надання фінансових послуг;
в) кредитна установа;
г) установа зі зберігання майна та ювелірних виробів.
3. Регулювання діяльності ломбардів здійснює:
а) Національний банк України;
б) Міністерство фінансів України;
в) Держфінпослуг;
г) варіанти відповіді а), б) і в) правильні.
4. Ломбард зобов'язаний мати власний капітал у розмірі
не менше:
а) 100 тис. грн.;
б) 200 тис. грн.;
в) 300 тис. грн.;
г) 500 тис. грн.
5. До фінансових послуг ломбарду не належать:
а) надання фінансових кредитів фізичним особам;
б) оцінка заставного майна;
в) довірче управління фінансовими активами юридичних осіб;
г) іпотечні кредити.
6. Надання ломбардом фізичним особам у позику коштів,
забезпечених заставою, на визначений строк та на умовах платності, визначається
як:
а) кредит під заставу майна;
б) кредит під заставу майнових прав;
в) позика під заклад предметів домашнього вжитку;
г) фінансовий кредит ломбарду.
7. Ломбарди надають кредити:
а) фізичним і юридичним особам;
б) фізичним особам;
в) банківським і небанківським фінансовим установам;
г) підприємствам.
8. Ломбард надає фінансові кредити за рахунок коштів:
а) власних;
б) залучених від юридичних осіб;
в) залучених від юридичних та фізичних осіб;
г) власних та залучених від юридичних або фізичних осіб.
9. Застава майна при наданні ломбардом кредиту
оформлюється:
а) договором поручительства;
б) заставним квитком або договором застави;
в) угодою про відповідальне зберігання;
г) квитанцією.
10. Договір про надання фінансового кредиту та договір
застави, оформлені як один документ, називається:
а) змішаним;
б) спільним;
в) консолідованим;
г) кредитним.
11. Розмір фінансового кредиту, наданого ломбардом,
залежить від:
а) ринкової вартості заставленого майна;
б) вартості, встановленої у заставному квитку;
в) ліквідності заставленого майна;
г) варіанти відповіді а), б) і в) правильні.
12. Послуги ломбарду, які є передумовою надання
фінансового кредиту або випливають з його надання, називаються:
а) додатковими;
б) договірними;
в) супутними;
г) заставними.
13. Оцінка майна, наданого в заставу для одержання
фінансового кредиту (крім виробів із дорогоцінних металів) здійснюється:
а) за ринковими цінами;
б) за згодою сторін;
в) за цінами, затвердженими Держфінпослуг;
г) за цінами, встановленими Міністерством економіки України.
14. Дорогоцінні метали та каміння як заставу наданої
позички ломбард оцінює:
а) за цінами, затвердженими Держфінпослуг;
б) за згодою сторін;
в) за діючими цінами, затвердженими Міністерством фінансів України;
г) за ціною, що не перевищує оцінної вартості заставленого майна,
зазначеної у заставному квитку.
15. Дохід від продажу незатребуваного в зазначений
термін майна використовується з метою:
а) відшкодування витрат ломбарду на зберігання майна;
б) відшкодування витрат ломбарду на страхування і продаж майна;
в) повернення залишку суми власнику майна або зарахування на його ім'я
на депозит у нотаріальній конторі;
г) варіанти відповіді а), б) і в) правильні.
16. У разі реалізації незатребуваного в зазначений
термін майна за рахунок коштів, виручених від його продажу, не можуть
відшкодовуватися витрати ломбарду на:
а) зберігання майна;
б) страхування майна;
в) продаж майна;
г) обладнання приміщення для зберігання заставленого майна.
Блок 7
1. Залежно від форми організації розрізняють такі
інвестиційні фонди:
а) пайові та корпоративні;
б) відкриті, інтервальні та закриті;
в) диверсифіковані та недиверсифіковані;
г) строкові і безстрокові.
2. Залежно від структури активів розрізняють
інвестиційні фонди:
а) відкриті, інтервальні та закриті;
б) пайові та корпоративні;
в) строкові і безстрокові;
г) диверсифіковані та недиверсифіковані.
3. Які інвестиційні фонди розрізняють залежно від
порядку здійснення діяльності:
а) відкриті, інтервальні та закриті;
б) диверсифіковані та недиверсифіковані;
в) строкові і безстрокові;
г) пайові та корпоративні?
4. Головна відмінність відкритого інвестиційного фонду
полягає в тому, що фонд бере на себе зобов'язання:
а) У будь-який час на вимогу інвестора здійснювати викуп емітованих ним
цінних паперів;
б) забезпечити високий дохід на придбані інвестором цінні папери;
в) гарантує стабільний дохід на інвестовані кошти;
г) забезпечує реалізацію державного захисту прав інвесторів.
5. Головна відмінність інтервального
інвестиційного фонду полягає в тому, що фонд бере на себе зобов'язання:
а) здійснювати викуп на вимогу інвестора цінних паперів протягом
обумовленого в проспекті емісії строку;
б) здійснювати виплату фіксованих доходів протягом певних інтервалів
часу;
в) забезпечити високий дохід на придбані інвестором цінні папери;
г) встановлювати рівень дохідності за емітованими цінними паперами на
певні часові інтервали.
6. Головна відмінність закритого інвестиційного фонду
полягає втому, що фонд бере на себе зобов'язання:
а) забезпечити високий дохід на придбані інвестором цінні папери;
б) не розголошувати інформацію про інвесторів і рівень отримуваного
ними доходу;
в) щодо викупу цінних паперів до моменту припинення його діяльності;
г) здійснювати лише приватну підписку на емітовані ним цінні папери.
7. Диверсифіковані фонди – це фонди, в структурі
активів яких:
а) цінні папери одного емітента не мають перевищувати 25 %;
б) цінні папери одного емітента не повинні перевищувати 5 %;
в) мають бути виключно державні цінні папери;
г) мають бути виключно корпоративні цінні папери.
8. Недиверсифіковані фонди –
це фонди, до складу активів яких входять:
а) виключно державні цінні папери;
б) виключно корпоративні цінні папери;
в) цінні папери та грошові кошти;
г) обмеження не встановлено.
9. Початковий статутний капітал корпоративного
інвестиційного фонду формується за рахунок:
а) грошових коштів;
б) об'єктів нерухомості;
в) державних цінних паперів, цінних паперів інших емітентів, допущених
до торгів на фондовій біржі;
г) варіанти відповіді а), б) і в) правильні.
10. Венчурний інвестиційний фонд – це:
а) недиверсифікований пайовий інвестиційний
фонд закритого типу;
б) диверсифікований пайовий інвестиційний фонд відкритого типу;
в) недиверсифікований пайовий інвестиційний
фонд відкритого типу;
г) диверсифікований корпоративний інвестиційний фонд.
11. До складу активів венчурного фонду можуть входити
боргові зобов'язання, оформлені:
а) векселями;
б) заставними;
в) договорами позики;
г) варіанти відповіді а), б) і в) правильні.
12. Емітентом інвестиційних сертифікатів пайового
інвестиційного фонду є:
а) інвестиційний фонд;
б) компанія з управління активами;
в) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
г) реєстратор.
13. Строк розміщення інвестиційних сертифікатів
пайового інвестиційного фонду визначається:
а) договором між фондом і КУА;
б) проспектом емісії;
в) не має перевищувати одного року;
г) строком продажу всіх емітованих сертифікатів.
14. Цінні папери інвестиційних фондів закритого типу
протягом періоду діяльності фонду:
а) розміщуються за приватною підпискою;
б) не підлягають вільному обігу на ринку цінних паперів;
в) підлягають вільному обігу на ринку цінних паперів;
г) вільно продаються і купуються виключно інвесторами фонду.
15. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду
від суми чистого прибутку не може бути менший:
а) 3%;
б) 5%;
в) 10%;
г) 15%.
16. Договори між корпоративним фондом і КУА про управління активами укладаються на строк не більше:
а) одного року;
б) двох років;
в) трьох років;
г) п'яти років.
17. Документ, який містить інформацію про публічне або
приватне розміщення інвестиційних сертифікатів з умовами договору про
приєднання до пайового інвестиційного фонду – це:
а) регламент пайового інвестиційного фонду;
б) інвестиційна декларація;
в) проспект емісії інвестиційних сертифікатів;
г) положення про емісію інвестиційних сертифікатів.
18. Забороняється припинення діяльності пайового
інвестиційного фонду в таких випадках:
а) злиття та приєднання;
б) поділ та перетворення;
в) ліквідація;
г) злиття.
19. Активами ICI не можуть бути:
а) грошові кошти та цінні папери;
б) корпоративні права;
в) грошові вимоги за реалізовані активи та видані позики;
г) цінні папери, випущені компанією з управління активами.
20. У структурі активів диверсифікованих ICI частка
акцій та облігацій іноземних емітентів, які допущені до торгів на організованих
фондових ринках іноземних держав, не має перевищувати:
а) 10%;
б) 20%;
в) 30%;
г) 40 %.
21. Придбавати іноземну валюту для формування власних
активів ICI:
а) можуть тільки на біржах;
б) можуть через банківські установи, які мають відповідну ліцензію;
в) можуть з будь-яких джерел;
г) не можуть.
22. Ринкова вартість акцій емітентів, що за попередні
два роки є збитковими, оцінюється у складі активів ICI:
а) за оцінною вартістю із застосуванням коефіцієнтів уцінки;
б) за вартістю, що дорівнює нулю;
в) за чистою реалізаційною вартістю;
г) за вартістю, що визначена відповідно до П(С)БО 12 "Фінансові
інвестиції".
23. Можлива заміна КУА, якщо
вартість чистих активів ПІФу розрахунку на один
інвестиційний сертифікат зменшується більше ніж на:
а) 20%;
б) 30%;
в) 50%;
г) 60%.
24. Скликання позачергових зборів акціонерів
корпоративного інвестиційного фонду можливе у разі зменшення вартості чистих
активів більш як на:
а) 25%;
б) 30 % ;
в) 50%;
г) 60%.
Блок 8
1. Лотерейна діяльність – це господарська діяльність
операторів лотерей, що охоплює:
а) проведення лотерей;
б) проведення розіграшів;
в) виплату виграшів (призів);
г) варіанти відповіді а), б) і в) правильні.
2. Проміжок часу, що розпочинається від дати прийняття
сплати участі в лотереї та завершується в останній день виплати виграшів,
встановлений відповідно до умов випуску та проведення лотереї – це:
а) тираж лотереї;
б) прилюдне розігрування лотереї;
в) проведення лотереї;
г) випуск лотереї.
3. Суб'єктами лотерейної діяльності є:
а) оператори лотереї;
б) розповсюджувачі лотереї;
в) гравці;
г) варіанти відповіді а), б) і в) правильні.
4. Статутний капітал оператора лотереї формується:
а) виключно в грошовій формі;
б) у грошовій та майновій формах;
в) у грошовій, майновій та немайновій формах.
5. Лотерея, умови якої передбачають придбання гравцем
лотерейного білета з безпосередньо вказаним у ньому друкарським способом суми
виграшу або факту його відсутності, визначається як:
а) лотерея бінго;
б) миттєва лотерея;
в) лотерея тото;
г) розрядна лотерея.
6. Одно- або багатотиражна
лотерея, умови випуску якої передбачають, що на лотерейному білеті попередньо
надруковано комбінацію чисел, а розподіл призового фонду відбувається
відповідно до їх збігу за результатами розіграшу, визначається як:
а) лотерея бінго;
б) числова лотерея;
в) розрядна лотерея;
г) лотерея тото.
7. Однотиражна лотерея, за
умовами якої визначення суми призу та розподіл призового фонду відбувається
залежно від угадування гравцями результатів випадкових подій у різних видах
професійних змагань, визначається як:
а) лотерея тото;
б) числова лотерея;
в) лотерея бінго;
г) розрядна лотерея.
8. Однотиражна лотерея,
умови випуску та проведення якої передбачають придбання гравцем лотерейного
білета з попередньо надрукованим порядковим номером, а визначення переможця
відбувається в разі збігу такого номера з результатами прилюдного розігрування
тиражу, визначається як:
а) лотерея тото;
б) числова лотерея;
в) лотерея бінго;
г) розрядна лотерея.
9. Сума призового фонду державних грошових лотерей
сягає з огляду на обсяг доходів, отриманих оператором, не менше:
а) 20%;
б) 30 %;
в) 40%;
г) 50%.
10. Сума відрахування до Державного бюджету при
проведенні державних грошових лотерей сягає з огляду на обсяг доходів, щ0
залишаються в розпорядженні оператора лотереї після виплати призового фонду, не
менше:
а) 20%;
б) 30%;
в) 40 %;
г) 50%.
11. Ліцензію на проведення лотерейної діяльності
оператору лотереї видає:
а) Міністерство фінансів України;
б) Держфінпослуг;
в) ДКЦПФР;
г) Державний комітет України з питань регуляторної політики та
підприємництва.
12. Мінімальний обсяг статутного капіталу оператора на
момент державної реєстрації має бути не меншим:
а) 1 млн євро;
б) 3 млн євро;
в) 5 млн євро;
г) 10 млн євро.
13. Гравцем лотереї може бути фізична особа віком від:
а) 14 років;
б) 15 років;
в) 16 років;
г) 18 років.
14. Виграші в державній грошовій лотереї:
а) не підлягають оподаткуванню;
б) оподатковуються на загальних підставах для прибуткового податку з
громадян;
в) оподатковуються за ставкою 30 %;
г) оподатковуються за ставкою 60 %.
Блок 9
1. Діяльність банку з надання комплексу послуг
клієнтам за допомогою сучасних телекомунікаційних технологій – це:
а) електронний банкінг;
б) Інтернет-банкінг;
в) віртуальний банкінг;
г) мобільний банкінг.
2. В якій країні вперше було сформовано концепцію
електронного бізнесу:
а) США;
б) Росія;
в) Велика Британія;
г) Німеччина?
3. Чи потребує запровадження е-банкінгу
одержання ліцензії:
а) так, потрібна ліцензія Національного банку України;
б) так, потрібна ліцензія Державної комісії з регулювання ринків
фінансових послуг;
в) е-банкінг не потребує ліцензування та
існує лише в мережі Інтернет, а відповідні банківські операції здійснюються за
посередництва реально існуючих банків;
г) ліцензування вимагають операції з готівкою фізичних осіб?
4. Брокер, який надає якісне і комплексне
обслуговування клієнтам на всіх етапах інвестування, характеризується як:
а) класичний;
б) дисконтний;
в) он-лайн-брокер;
г) денний.
5. Брокер, який лише виводить заявки на ринок, приймаючи
їх по телефону, мінімізуючи розмір комісії з клієнта та свої накладні витрати,
визначається як:
а) денний;
б) дисконтний;
в) он-лайн-брокер;
г) класичний.
6. Який брокер спеціалізується на обслуговуванні
спекулятивної гри клієнтів:
а) денний;
б) дисконтний;
в) он-лайн-брокер;
г) класичний?
7. Автоматичне виведення заявки на ринок і самостійне
управління розміщенням ордера на біржі чи торговельному майданчику здійснюється
у:
а) системах автоматичного доступу;
б) традиційних Інтернет-системах;
в) комунікаційних мережах;
г) системах прямого доступу.
8. Картки, які пропонують транспортні, телефонні та
інші компанії і які містять відомості про попередньо оплачені товари або
послуги, називають:
а) банківськими платіжними картками;
б) оплаченими картками;
в) нетрадиційними картками;
г) мобільними картками.
9. Інтернет-трейдинг
передбачає надання інвесторам послуг:
а) з купівлі/продажу фінансових активів у режимі реального часу;
б) котирувань цінних паперів і валютних курсів;
в) з формування інвестиційних портфелів;
г) варіанти відповіді а), б) і в) правильні.
10. До основних типів бізнес-систем для організації
е-комерції в мережі Інтернет не належать системи:
а) В2В;
б) B2PR;
в) С2С;
г) Е2Б.
11. Головними функціональними складовим систем В2В є:
а) корпоративний сайт компанії;
б) електронні біржі;
в) електронні торговельні майданчики;
г) правильні варіанти відповіді а) і в).
12. Інтернет-представництво
страховика має забезпечувати клієнту:
а) надання інформації про послуги компанії;
б) замовлення, оплату і передачу клієнтові завіреного
електронно-цифровим підписом страхової компанії страхового поліса через
Інтернет;
в) розрахунок розміру страхової премії, визначення умов її виплати за
кожним видом страхування та її виплату клієнту через Інтернет;
г) варіанти відповіді а), б) і в) правильні.
Блок 10
1. Як називається європейська мережа альтернативного
вирішення спорів, яка дає змогу використовувати механізми досудового вирішення
спорів як у своїй країні, так і в інших країнах, де були куплені фінансові
продукти:
а) TARGET;
б) FIN-NET;
в) Європейське право;
г) Єврозахист.
2. Основними принципами надання фінансовими установами
необхідної інформації споживачам є:
а) повнота та адекватність ситуації;
б) доступність;
в) прозорість і зіставність;
г) варіанти відповіді а), б) і в) правильні.
3. Інститутами альтернативного вирішення спорів
споживачів і надавачів фінансових послуг досудовому порядку є:
а) омбудсмени;
б) посередники;
в) узгоджувальні ради;
г) варіанти відповіді а), б) і в) правильні.
4. Які фінансові інструменти використовують страхові
організації та недержавні пенсійні фонди з метою інвестування своїх фінансових
активів:
а) банківські депозити;
б) акції підприємств, державні та корпоративні облігації;
в) монетарне золото;
г) варіанти відповіді а), б) і в) правильні?
5. Більшість схем альтернативного розв'язання спорів
е:
а) регіональними;
б) централізованими;
в) корпоративними;
г) секторними.
6. Новим видом досудової установи з вирішення спорів
між надавачами та споживачами послуг, започаткованим у ЄС, є:
а) Арбітражна рада;
б) Узгоджувальна рада;
в) Консультативна комісія;
г) Регуляторна агенція.