ТЕМА 8:   Облік чисельності шкідників і ступеня поразки хворобами польових і технічних культур.

Повторити методику обліку чисельності шкідників і ступеня поразки хворобами польових і технічних культур.

• Васильєв В.П. «Шкідники сільськогосподарських культур і лісових насаджень», том 2, 1987 р., стор. 

• Доброзракова Т.Л. «Сільськогосподарська фітопатологія», 1974 р., стор. 55-61.

• Методичні рекомендації по упорядкуванню прогнозу розвитку й обліку шкідників сільськогосподарських рослин і шкідників, м. Київ, 1984 р., стор. 54-56, 59-63, 75-83, 114-117; хвороб: стор. 93-101, 108-111, 145-147, 152-154.

• Рекомендації по обліку шкідників і хвороб сільськогосподарських культур у Криму, м. Сімферополь, 1972 р., стор. 13-19.

З метою встановлення зон поширення шкідливих організмів проводять обстеження сільськогосподарських культур. При цьому визначають зону поширення шкідливих організмів і аріал (зону) шкідливості.

         Розрізняють два засоби виявлення шкідливих організмів: маршрутне обстеження і детальний облік видового складу, чисельності популяцій і ступеня пошкодження сільськогосподарських культур. Облік шкідливих організмів і ступеня поразки рослин проводять з врахуванням біології шкідливих організмів і фаз розвитку рослин.

         При обліках також відзначають строки сівби, стан рослин, фази розвитку обстежуваних культур, а також метеодані в період обстеження.

         Облік шкідників, що мешкають у грунті, проводять методом грунтових розкопок в осінній період (вересень-жовтень) з метою визначення чисельності шкідників, що пішли на зимівлю, і контрольним обстеженням навесні - для з'ясовування стану і чисельності комах після перезимівлі.

         Грунтові проби роблять на площадках 50 х 50 см. Кількість площадок залежить від  вирощуваних культур і площі, зайнятою культурою.

         Кількість грунтових проб для обстеження ентомофазних грунтів.

          Якщо обстежувана культура займає в однім масиві більш 100 га, береться додатково по 4 проби на кожні такі 50 га.

         Ями на кожному полі розміщаються в шаховому порядку по двох пересічних діагоналях. Перші ями копають на відстані 20 м від краю поля. Землю знімають шарами - 5,10 см. Глибина ями залежить від біологічних особливостей шкідника і від екологічних умов місця існування.

         Виявлених при розкопках комах поміщають у банки з міцним сольовим розчином. До проби прикладають етикетку.

Форма етикетки:

1.     Область _______________________________________________________

2.     Район _________________________________________________________ 

3.     Село (господарство) _______________________________________________

4.     Культура ______________________________________________________ 

5.     Загальна площа ________________________________________________

6.     Кількість комах у пробі, екз.  _______________________________ 

7.     Кількість спробних площадок ___________________________________

8.     Час обстеження _____________________________________________

Облік  шкідників, що живуть у відкритому грунті

     Облік на площадках. Його проводять для виявлення малорухомих шкідників. Розмір площадки (рамки) 50 х 50 см. Усередині рамки старанно переглядають усі рослини і підраховують    шкідників, що знаходяться на них

Облік  по рядках (застосовується при рядковому способі посіву культур).  Перегляд рослин проводиться на відтинках (рядках) довжиною 25-100 см. Для однієї проби проглядається 8 погонних метрів (що складає 1м²).

Облік  на модельних деревах (кущах). На площі до 50 га оглядають 30 модельних (облікових) дерев кожної породи, на площі понад 50 га переглядають по 30 дерев у двох кварталах. Щільність комах визначають на 1 листі або на 1 паростку, або на 1 см²  кори, або на 1 дереві.

Приманний метод, косіння сачком, стряхування. Приманний метод застосовується для листоверток, плодожерок, картопляної молі (використовуються секс-пастки). Косіння сачком застосовують для шкідників зернових культур. Стряхування - для шкідників плодових культур і корисних видів.

 Облік пошкодження рослин (для шкідників і хвороб).

         Для обліку ступеня ушкодження використовують 4-и бальну шкалу:

0 - ушкодження відсутнє;

1 - ушкоджено до 25% поверхні;

2 - ушкоджено від 25% до 60% поверхні;

3 - ушкоджено понад 50% поверхні.

Ступінь пошкодження і враженості визначають, проходячи ділянку по діагоналі в двох напрямках, оглядаючи по 10 рослин у 10 місцях.

         Ступінь поразки борошнистою росою і моніліозом визначається шляхом підрахунку загальної кількості листя, розеток, паростків на двох півскелетних гілках,  і з них –  уражених борошнистою росою або моніліозом.

ТЕМА 9:   Облік чисельності шкідників і ступеня поразки хворобами зернових культур

          Найбільше небезпечні шкідники зернових культур у Криму – це хлібні жуки, хлібний турун, гессенська і шведська мухи, стеблеві хлібні пилильщики, клопи черепашки. З хвороб - сажкові, іржавні, борошниста роса, гельмінтоспороз.

1.     Хлібні жуки. Облік проводиться восени і навесні за допомогою грунтових розкопок. Дані обліку заносяться в таблицю.

2.     Хлібний турун. Виявлення шкідника проводиться шляхом маршрутних обстежень  з метою визначення суцільного або осередкового заселення шкідника. Літнє обстеження на виявлення хлібного туруна проводять у червні-липні на спробних площадках 50 - 50 см². Дані обліку заносяться в таблицю.

Таблиця № 1

3.     Гессенська й шведська мухи. Обстеження проводяться в осінній (наприкінці вегетації) і весняний (вихід у трубку) періоди на озимих культурах. Проби відбирають, розподіляючи їх рівномірно по діагоналі обстежуваного поля. Для однієї проби переглядають 8 погонних метрів. Підраховують загальну кількість рослин і кількість ушкоджених рослин.

Таблиця № 2

4.      Клоп-черепашка. При осінньому обстеженні переглядають лісосмуги, околиці садів, виноградників. Перегляд ведеться на 10 площадках розміром 50 х 50 см². Переглядають аркушеву підстилку і грунт на глибині 5-8 см. Дані обліку заносяться в таблицю (таблиця додаток № 7). У весняний період  підраховують не тільки кількість клопів, але і визначають їхню вагу. Клопи збираються в банки і потім важаться. У весняний період проводять облік клопів методом спробних площадок і визначають щільність на 1 м².

Облік поразки злакових хворобами.

         Сажкові хвороби враховують у період воскової спілості зерна на пшениці, ячмені, вівсі і кукурудзі окремо по кожному виду головні.

         Проходячи ділянку по діагоналі поля в десятьох пробах відбирають по 100 стеблів (усього 100 стеблів).

         При аналізі окремо враховують поразки твердою, курною, кам'яною, пухирчастою головнею і визначають відсоток поразки кожним видом головні.

Облік сажкових хвороб

Таблиця № 3

          Іржавні захворювання

Обстеження на виявлення і ступінь поразки іржавними хворобами проводять у період поливу зерна, а виявлення поразки гельмиітоспоріозом і борошнистою росою проводять у фазу кущіння перед колосінням злакових. При цьому оглядають не менше 10% усієї площі.

         Облік проводять, відбираючи 10 спробних площадок у 10 місцях (усього 100 рослин). Переглядають головні стебла і визначають для іржі і борошнистої роси ступінь поразки по 4-и бальній шкалі, а для гельмінтоспоріоза підраховують кількість уражених стеблів у весняний період і ступінь поразки в літній період.

                                                                                              Таблиця № 4

 Ступінь поразки злакових іржею і борошнистою росою, гельмінтоспоріозом

                                                                                               Таблиця № 5

Облік ураження гельмінтоспоріозом у весняний період.

Ступінь поразки гельмінтоспоріозом у літній період заноситься в таблицю № 4.

ТЕМА 10: Облік чисельності шкідників і ступеня поразки хворобами овочевих культур.

          Облік  проводиться в осінній і весняний періоди. Восени проводиться облік зимуючого запасу шкідників капусти (паля, капустяна совка, білявка, попелиця, барид, скритнохоботник, капустяна муха) і ступінь поразки хворобами (переноспороз капусти, судинний бактеріоз), на гарбузових культурах проводимо облік чисельності кліща, попелиці і ступінь поразки переноспорозом, антрапнозом, борошнистою росою, мозаїкою; на томатах ступінь ушкодження огородною совкою і колорадським жуком і поразка хворобами макроспоріозом, фітофторозом, апторіозом, чорною бактеріальною плямистістю, столбуром.

         У весняний період визначаємо чисельність шкідників хрестоквітних (блошка), хвороби (чорна ніжка, пероноспороз капусти, антрокноз і бактеріальна кутаста плямистість на гарбузових, на томатах - макроспоріоз і фітофтороз, в умовах захищеного грунту додатково проводиться облік на кладоспоріоз.

         На гарбузових проводиться облік ступеня поразки антракнозом, бактеріозом, пероноспорозом.

         Для обліку відбирають спробні площадки 1 х 1 м² ( 100 см х 100см), а також для добору грунтових проб використовують площадку 50 х 50 см², глибина 40 см. Обстеження проводять по двох діагоналях, де на кожній із них відбирають по 10 площадок, на кожній площадці оглядають по 5 рослин, усього 100 рослин. Дані обліку заносять у таблицю.

 Таблиця № 6

Облік шкідників овочевих культур

Таблиця № 7

 Облік ступеня поразки овочевих культур хворобами

* - дивіться шкалу обліку враження хворобами.

ТЕМА 11: Облік чисельності шкідників і ступеня поразки хворобами плодових культур.

          Основними шкідниками плодових культур є бояришниця, кільчастий і непарний шовкопряди, американський білий метелик, плодові листовертки, вишневий слизуватий пилильщик.

         Стовбури і суки ушкоджують древесниця уїдлива, склянниця, червиця пахуча; генеративні органи - яблунна, грушева, сливова і східна плодожерки, вишнева муха, казарка, букарка, плодові пилильщики, деякі види листоверток; різноманітні органи плодових дерев ушкоджують щитівки, ложнощитовки, мідяниці, попелиці, плодові кліщі.

         Облік шкідників здійснюють восени після листопада, при цьому на площі саду до 50 га оглядають по 30 облікових (модельних) дерев кожної обстежуваної породи, проходячи по діагоналі ділянки. При великій площі саду, обстеження проводять на двох кварталах по 30 дерев у кожному з них.

         На модельних деревах підраховують гнізда з зимуючими гусеницями бояришниці і златогузки, яйцекладками непарного шовкопряда і кільчастого шовкопряда. Для обліку останнього переглядають по 25 паростків з кожної із 4-х сторін крони.

         Яйцекладки листоверток виявляють на 3-х кістякових обстежуваних гілках дерева, оглядаючи 1 погінний метр гілок від основи в напрямку до вершини гілок.

         Зараженість дерев яйцями попелиці і мідяниці визначають переглядом відрізків гілок довжиною 10 см, із 4-х сторін крони модельного дерева.

         Ступінь поразки дерев щитівками, ложнощитівками і кліщами визначають по 4-и бальній шкалі:

0 - шкідник відсутній на 10 см відрізка гілки або штамба.

1 - зустрічається до 25 штук.

2 - від 26 до 100 штук.

3 - понад 100 осіб на 10 см відрізка.

         Для виявлення чисельності яблунної і інших видів плодожерок проглядаються ловчі пояси на модельних деревах і підраховується кількість гусениць у них.

Таблиця № 8

Облік зимуючого запасу бояришниці, златогузки, плодожерки

Таблица № 9

Облік чисельності листоверток, попелиці, мідяниці, кліщів

Таблиця № 10

Облік чисельності щитівок

Найбільше поширені хвороби плодових культур: парша, борошниста роса, плодова гнилість, рак, курчавість, клейстероспоріоз, коккомікоз, моніліоз, плямистості (біла, бура).

         Облік парші, клейстероспоріозу, коккомікозу, плямистостей, чорного раку проводять по 4-и бальній шкалі. Дані обліку заносяться в таблицю. 

                                                                                               Таблиця № 11

         Облік ступеня поразки плодових культур хворобами (парша, плямистості, клейстероспоріоз, коккомікоз, гномоміоза, полістигмоз, чорний рак зерняткових, іржа) 

          Ступінь поразки борошнистою росою і моніліозом визначають при маршрутному обстеженні після цвітіння. При цьому оглядають на кожному обліковому дереві по 100 розеток і однолітніх паростків. Дані заносять у таблицю.

Таблиця №  12

Облік поразки борошнистою росою і моніліозом

ТЕМА № 12: Упорядкування карт поширення і чисельності видового складу шкідників і хвороб, ступеня ушкодження комахами і поразка хворобами.  Монтування колекції шкідників і оформлення гербарію по типах ушкоджень і симптомах прояву хвороб.

         Основні дані: Карти поширення видового складу шкідників і хвороб і ступеня ушкодження шкідниками і поразки хворобами є вихідним матеріалом для розробки систем захисту сільськогосподарських культур від шкідників і хвороб.

         Для упорядкування карт поширення видового складу необхідно мати карти землекористування по господарству і дані ступеня поразки й ушкодження кожної сільськогосподарської культури по полях, що визначаються за даними обліків, проведених у темах 8-11.

         Для  шкідників ,мешкаючих у грунті, визначать чисельність комах на м²  по формулі А = (В:С) х 4, де

В - загальна кількість комах в обліку на ділянці;

С - кількість проб на ділянці;

         Чисельність комах, що мешкають на рослині, визначається на один листок або одну рослину по формулі А = В : (С х Д), де

А - чисельність комах на 1 рослину або на 1 листок.

В – загальна кількість комах в обліку на даному полі.

С - кількість проб.

Д - кількість листів або рослин у пробі.

         Для хвороб на карту наноситься видовий склад, поширеність і інтенсивність поразки. Поширеність хвороб визначається по формулі:

Р =   n х 100,     де

             N

Р - поширеність;

N - загальне число рослин;

n - кількість великих рослин;

         Інтенсивність поразки при обліку в балах визначається по формулі:

R = ∑ х (а х в) х 100 ,  де

              N х k

R - розвиток хвороби в %;

∑ а в - сума добутків числа хворих рослин (а) на відповідний їм бал поразки (в);

Ν - загальна кількість переглянутих листів або рослин (здорові + хворі);

k - вищий бал поразки в шкалі обліку.

         Середній бал поразки визначається по формулі:

∑ х (а х в) , де

      N х k

а - кількість рослин (листів) із відповідним балом;

в - бал поразки;

N - загальна кількість рослин (листів) в обліку;

K - число балів у шкалі обліку.

         Монтування гербарного матеріалу здійснюється на стандартних листах, постачених етикеткою в нижньому правом рогові. На етикетці зазначене: рослина, назва хвороби, місце збору гербарію, дата збору, прізвище, ім`я та по батькові студента. Кожний лист гербарію пронумерований.

         Колекція комах оформляється в картонних або інших коробках, забезпечених ватяними матрацами. Кожна комаха має свій порядковий номер.

         До гербарного матеріалу додається каталог, у якому зазначений номер листа і назва хвороби, або симптоми прояву або поразки.

Попередня домашня підготовка:

1.     Повторити методику обліку чисельності комах, що живуть у грунті і на рослинах.

2.     Повторити методику обліку хвороб по балах і % поразки.

МЕТА ПРАКТИКИ. Навчитися розраховувати відсоток поразки хворобами, середній бал поразки й ушкодження. Наносити на карту результати обліку. Монтувати й оформляти колекції і гербарний матеріал.

МАТЕРІАЛ І ОБЛАДНАННЯ: Щоденники обліку ступеня і відсотків поразок і ушкоджень хворобами і комахами; колекції шкідників; гербарій хворих і ушкоджених рослин; лінійки, олівці, ручки; міліметровий папір і калька; калькулятори.

 ХІД РОБОТИ

1.     Розрахувати середній бал поразки і відсоток розвитку хвороб по культурах.

2.     Нанести  на карту землекористування видовий склад хвороб і шкідників по культурах (використовуючи колірну гаму або нумерологию) і ступінь поразки в балах або відсотках.

3.     Оформити гербарій видового складу хвороб і типів ушкоджень сільськогосподарських культур.

4.     Оформити колекцію шкідників.

5.     Скласти звіт про видовий склад шкідників і хвороб у конкретному господарстві і ступень поразки й ушкодження рослин.

Питання для самоперевірки

1.     Які шкідники і хвороби розвивалися на: злакових; соняшнику; буряку; картоплі; капусті; огірках; яблуні; груші; кісточкових; полуниці; винограді?

2.     Який відсоток поразки злакових: курною головнею, твердою головнею; плодових культур моніліозом; плодових культур борошнистою росою; овочевих культур столбуром?

3.     Який бал поразки: паршею яблуні; білою плямистістю груші; іржею злакових; антракнозом огірків; капусти пероноспорозом; персика клейстероспоріозом і курчавістю?