Тема 7.  Формування й обрізування персика.

Мета заняття:

Ознайомитися й освоїти системи формування персика і його обрізування.

Матеріали й обладнання: Плакати, секатори, садові пилки, бруски, садові дробини, садовий вар, медичні аптечки.

Завдання:

1.   Ознайомитися із системами формування крони персика і з їх основними конструктивними особливостями.

2.   Провести обрізування персика.

У результаті вивчення теми студент зобов'язаний знати:

·        плодові утворення персика

·        сортові особливості обрізування

·        типи формувань.

Студент повинний уміти:

·        розрізняти типи садів по їх конструктивним особливостям

·        сформувати й обрізати чашоподібну крону

·        провести обрізування з урахуванням навантаження на дерево.

Методичні рекомендації.

Завдання 1.

Для персика основне округле формування – вазообразна і її модифікація – поліпшена вазообразна. Вазообразна буває з трьома чи п'ятьма основними гілками, закладеними із суміжних бруньок. Штамб 40-50 см, провідник видаляють відразу. Основні гілки обрізають на відстані 40 см від центрального провідника, домагаючись їхнього розгалуження на дві рівнозначні гілки другого порядку. Надалі обрізуванням цих гілок одержують нові парні розгалуження доти поки крона не виявиться досить наповненої зростаючими гілками. При обрізуванні вирізують вертикально зростаючі сильні паростки і жировики. Зі змішаних паростків починають формувати плодові ланки.

Мал. 40. Горизонтальна проекція вазообразної крони (по С.О. Соколовій і Б.В. Соколову).

Поліпшена – вазообразна крона. При першому обрізуванні вибирають якосні основні 3 рідше 4 гілки, орієнтовані в різні сторони і розташовані на відстані 15-20 см одна від одної. Провідник вирізують над верхньою з цих гілок. Кути відходження повинні бути в межах 45-60⁰. Усі гілки обрізають на одному рівні. При цьому сама нижня повинна мати довжину не менш 30-35 см. Всі інші галузі вирізують «на кільце». На кожній основній гілки на відстані 40-50 см від підстави закладають по одній – дві гілок другого порядку. В наступні роки також наростання і розгалуження гілок продовжується доти, поки крона не досягне остаточного розміру. Щорічне укорочування основних гілок необхідно для того, щоб вони були добре покриті обростаючими гілками без оголених паростків і дуже сильного росту.

Завдання 2.

Плодові бруньки персика прості, закладаються на однолітніх пагонах, що у залежності від сили росту і розміщення на них квіткових бруньок поділяються на наступні групи:

-    Нормальні чи зміщені пагони довжиною 20-60 см, що несуть по всій довжині групи бруньок. У кожній групі може бути 2-3 бруньки, з яких центральна - ростова, а бічні – квіткові. В основному врожай формується на гілках цього типу.

-    Ненормальні чи плодові гілки довжиною 10-20 см, що мають тільки квіткові бруньки й одну ростову (верхівкову), Після плодоносіння вони звичайно зсихають. При обрізуванні такі пагони не укорочують, а зайві видаляють.

-    Букетні дуже короткі пагони довжиною 2-5 см, закінчуються 5-6 густо розташованими квітковими бруньками. На молодих деревах їх мало, з віком кількість цих пагонів збільшується.

-    Довгі паростки ростового типу утворяться в молодому віці в період формування крони.

-    Передчасні пагони, виникають на пагонах поточного року в другій половині літа. Гарні розвиті передчасні пагони можуть бути використані на плодоносіння. Слабкі і недорозвинені вирізують на кільце.

-     Вовчки довгі більш 1 м з великою кількістю передчасних пагонів утворюються зі сплячих бруньок скелетних гілок і штамба дерева. Багато їх утворюється при сильному обрізуванні молодих і плодоносних дерев. Використовують їх для формування крони, а зайві видаляють «на кільце».

Для персика характерна висока пробудженість і швидкоплідність бруньок у сполученні з високої пагонообразуючою здатністю. У молодих дерев основна частина врожаю розміщується на сильних однолітніх гілочках, частково на букетних гілочках. З віком поряд зі змішаними (нормальними) формуються плодові (ненормальні) гілки. Зростає також частка букетних гілочок. Букетні і плодові гілки після першого плодоносіння часто відмирають. Це сприяє швидкому оголенню гілок і переміщенню плодоношення в зону більш сильного росту. Виходячи з особливостей росту і плодоношення врожай персика і його якість напряму залежить від довжини пагонів. На якість врожаю сильний вплив робить світловий режим крони. Тому – персик найбільш вимоглива до обрізування порода, що вимагає щорічного укорочування і проріджування крони. На необрізаних деревах плоди дрібніють, послабляється ріст, оголюються нижні частини гілок, знижується зимостійкість рослин. Персик – дуже швидкоплідна порода. Уже на 2-3 рік після посадки він рясно цвіте. Тому обрізування на плодоносіння ведуть паралельно з формуванням крони. Обрізування доцільно починати від підстави кістякової гілки. При цьому секатором видаляють «на кільце» усі сухі, хворі гілочки, а також сильні ростові пагони, розташовані вертикально на скелетних гілках.

Обростаючі плодові гілочки прагнуть рівномірно розміщати по всій довжині скелетні гілки, що досягається шляхом сильного укорочування окремих пагонів на 2-3 ростові бруньки з метою формування нових пагонів заміщення. Кінцеві однолітні паростки основних гілок при сильному росту більш 60 см укорочують на одну третину з видаленням «на кільце» конкурентів і обрізають передчасні пагони на 2 ростові бруньки. При укорочуванні гілки  другого порядку підпорядковують гілкам першого порядку. Врожай формують в основному на нормальних зміщених гілках довжиною 20-60 см. Навантаження на одну гілку складають 2-8 груп плодових бруньок у залежності від товщини річного приросту. Частіше обростаючу деревину обрізають на заміщення.

Цей спосіб обрізування сприяє нормуванню квіткових бруньок і постійному відновлення плодоносних пагонів. На основних суках і підлозі скелетних гілках з інтервалом 10-15 см створюють постійні плодові ланки, що включають два прирости нормальної довжини. Нижніх з них обрізають на 2 вегетативні бруньки, верхній укорочують на 5-8 груп з генеративними бруньками. На довгому приросту утворюються плоди і слабкі пагони, Навесні наступного року таку гілочку видаляють, На коротко підтятому приросту розвиваються два сильних пагона, один із яких підрізають коротко ( на заміщення), інший –  довгий на плодоносіння. У районах, де персик періодично страждає від ушкодження морозами, розповсюджений спрощений спосіб обрізування, Ступінь укорочування паростків, що залишаються на плодоносіння, залежить від них довгі слабкі гілочки ( 10-20см) видаляють, короткі змішані паростки ( до 30 см) ріжуть на одну-дві групи квіткових бруньок, середні (30-50 см) – на 3-5 , а довгі ( понад 50 см) – 6-8 і більш. Паростків заміщення не залишають. У сортів утворюючих генеративні бруньки у верхніх частинах пагонів (наприклад,  у консервних сортів), обрізають довго на плодоносіння. При такому обрізуванні на скелетних гілках і розгалуженнях замість плодових ланок через кожні 20-25 см залишають по одному паростку довжиною 50-60 см і більш. Їх не укорочують. Улітку під вагою врожаю, що зосереджений у верхній частині гілок, останні нахиляються й утворять на вершині дуги чи ближче до своєї підстави довгі пагони. Частини гілок, що відхилилися, наступною весною переводять на ці паростки. Довге обрізування вимагає обов'язкового нормування плодів. Цю операцію проводять вручну, тому вона дуже трудомістка. Можливо її проведення хімічним шляхом – етрелом (0,003-0,005%).

У персикових садах ефективні прийоми літнього обрізування, видалення жирових пагонів у нижніх і внутрішніх частинах крони чи на верхній поверхні основних суків. Обрізування на заміщення іноді доповнюють прищипуванням верхніх пагонів, що розвиваються на плодових ланках. У цьому випадку нижній пагін буде добре розвитий. Незважаючи на сильне щорічне обрізування, скелетні гілки персика поступово оголюються, слабшають ростові процеси. З 7-8 літнього віку дерева періодично омолоджують на 2-4 літню деревину. На 12-15 рік застосовують більш сильну обрізку – на 4-5 літню деревину. При гарному відході крона швидко відновлюється і на другий рік продуктивність дерев збільшується.