Тема 5. Обрізка дерев зерняткових порід у плодоносних садах.

Мета заняття:

Провести обрізування яблуні і груші основних груп сортів по типу  плодоношення в насадженнях різного віку і типу саду.

Матеріали й обладнання: секатори, садові пилки, бруски, дробина, щоденники, плакати.

Завдання:

1.   Провести обрізування яблуні і груші в садах, які вступають у плодоносіння.

2.   Провести обрізування яблуні і груші в експлуатаційних насадженнях. Знизити висоту дерев яблуні і груші в старому саду.

У результаті вивчення теми студент зобов'язаний знати:

·        особливості обрізування яблуні і груші в різні вікові періоди

·        правила виконання зрізів

Студент повинний уміти:

·        визначити навантаження на дерево

·        виконати зріз товстої гілки

·        зачистити зпил і замазати садовим варом зріз

·        виконати зниження крони на плодоносній яблуні і груші

·        провести обрізування на молоду деревину

Методичні рекомендації.

Завдання 1.

Формування крони закінчують звичайно на 4-5 рік після посадки. У цьому віці основною задачею обрізування є прискорення вступу дерев у пору плодоношення. Раннє навантаження врожаєм гальмує процеси росту й обумовлюють одержання малогабаритних крон. Найбільш ефективний метод прискорення плодоносіння – повне припинення зкорочувального обрізування. У середньоплідних сортів зерняткових і кісточкових порід він забезпечує одержання врожаю вже через 2-3 року, у швидкоплідних – у той же рік. Пізньостиглі сорти яблуні і груші, щеплені на сильнорослій підщепі, після закінчення формування і припинення укорочування починають плодоносити занадто пізно і розвивають могутні, незручні для відходу дерева. На них варто застосовувати спеціальні прийоми прискорення плодоношення: нахил скелетних гілок, кільцювання, обприскування ретардантами. Нахил основних скелетних гілок на 50-60⁰ здійснюють шляхом підв'язки їх до опори. У пальметтних садах нахил гілок використовують як звичайний технологічний прийом при формуванні крони. Він же не тільки прискорює плодоношення, але і забезпечує також оптимальне обростання суків напівскелетною деревиною і поліпшує світловий режим. Застосовується цей прийом і в садах з округлою формою крони для одержання ранніх врожаїв. Можна зростаючі дерева яблуні, для прискорення плодоношення, піддавати кільцюванню. Операція проводиться в 1-2 декаді червня.

Для прискорення плодоношення застосовують обприскування дерев ретардантами – хлорхолинхлорид (ССС,Тур) алар, кампозан. Ці препарати не тільки збільшують закладку плодових бруньок, але і стримують розвиток жирових пагонів, що у великій кількості розвиваються на нахилених гілках. Дерева, що вступають у плодоношення, необхідно ретельно проріджувати видаляючи конкуренти, що жирують крону річні паростки, невдало розташовані гілки.

Завдання 2.

У плодоносних садах обрізуванням коректують розміри і форму дерева, підтримують нормальний ріст скелетних, напівскелетних і обростаючих  гілок. Перша задача зважується зниженням і бічним обмеженням крони, друга – застосуванням спеціальної системи обрізування.

Зниження крони. У високих дерев (більш 4,5 м.) зона плодоношення звичайно складає 1,5-2 м. і розміщена на периферії крони, непродуктивна внутрішня зона займає до 50% загального обсягу. В міру збільшення висоти різко зростають витрати по догляду за садом, особливо під час збирання врожаю й обрізування, знижується ефективність захисних заходів і якість плодів. Тому для рослин на насіннєвій підщепі оптимальною прийнята висота 3,5-4,0 м. При зниженні крони верхню частину провідника видаляють над останнім скелетним розгалуженням, передбаченим системою формування, а нею переводять на одне з бічних відгалужень з досить великим нахилом. Основні суки, розташовані нижче по стовбуру, підкоряють новому лідеру, обрізуванням «на переклад», домагаючись одночасно розширення крони для поліпшення світлового режиму.

Найкращі результати дає зменшення висоти крони приблизно на одну третину-одну четверту частину. Більш сильне зниження приводить до надмірних відбудовних процесів і великої утрати врожаю. Жирові пагони, що з'являються після зниження крони, розріджують, видаляючи в першу чергу ті, котрі здатні знову збільшити висоту дерева. Волчкові пагони на оголених скелетних гілках використовують для збільшення загальної плодоносної поверхні.

У шпалерно–карликових  і суперкарликових садах крони знижують на висоті 2-2,5 м. Бічне обмеження крони проводять при надмірному розростанні їх у бік міжрядь. Застосовують у загущених і пальметтних садах. Скелетні і напівскелетні гілки, що здовжились, переводять на вертикальні розгалуження і наближають до ряду. Необхідно, що б після такої роботи в середині міжрядь утворився вільний для проходу тракторних агрегатів коридор шириною 2-2,5 м.

У період плодоношення і росту кінцеві паростки у плодових дерев поступово зменшуються, плоди дрібніють. Виникає необхідність у відновленні оптимальних процесів росту. Для цього в промислових садах для більшості плодових порід застосовують систему періодичної легкої змоложувальної обрізки (кербування). Її здійснюють, коли довжина кінцевих паростків кістякових гілок зменшується до 15-20 см. Ці гілки укорочують на 2-4 –літню деревину, яка має досить сильні паростки - до 40 см.

Гілки, що омолоджуються, укорочують на вдало розташовані сильні бічні відгалуження, які у свою чергу, теж підрізають. Якщо гілки покриті тільки короткими плодовими утвореннями зріз роблять на плодуху (зерняткові) чи багаторічну букетну гілочку (кісточкові). Напівскелетні гілки укорочують так, щоб сопідкорить їхній розвиток основним сукам. На наступний рік після карбування при утворенні на дереві великої кількості пагонів останні розріджують і не укорочують. Навпаки, рідко розташовані паростки мають потребу в обрізки розгалуження, які з'являються після, заповнюють вільні простори в кроні. Періодичну легку зволожувальне обрізування в промислових садах на зрошенні застосовують один раз у 4-5 років, у богарних умовах кожні 2-3 року. У проміжні роки дерева піддають періодичної санітарному обрізуванню:  у кронах видаляють зламані, хворі, тертьовими, ушкодженими шкідниками гілки.

В міру старіння плодового дерева гілки по всій довжині покриваються короткими плодовими утвореннями, процеси росту різко послабляються. Тому для відновлення гарного росту потрібно періодичне укорочування скелетних суків і напівскелетних гілок на деревину старше 5-6 років (середнє і сильне омолоджування). Для поліпшення відростання нового росту гілок підсилюють азотне харчування і водяний режим у садах. У сортів яблуні і груші кольчаточного типу для відновлення плодової деревини і нормування врожаю проводять розбір плодух. Цю операцію звичайно сполучають з періодичною, яка омолоджується обрізуванням скелетних і напівскелетних гілок. Складні багаторічні кольчатки проріджують, залишаючи їх на відстані 8-10 см друг від друга. Сильно розгалужені плодухи омолоджують на половину чи на одну третину. Довгу плодоносну деревину, яка утворюється у сортів зі змішаним габітусом плодоносіння, укорочують на половину, наближаючи її до осей великих гілок. Відновлення росту процесів дозволяє підвищити якість продукції, врожайність саду, плодоношення стає більш регулярним.