4.1. Організація та облік кореспондентських відносин між банківськими установами

Кореспондентські відносини — це договірні відносини між банків­ськими установами щодо виконання платежів, здійснення розрахунків, надання послуг одній з них за дорученням і за рахунок іншої.

Правовою основою виникнення кореспондентських відносин є кореспондентська угода, яка визначає права та обов'язки сторін щодо взятих на себе зобов'язань.

Кореспондентські відносини здійснюються за допомогою кореспондентського рахунка.

Кореспондентський рахунок — це рахунок, що відкриває один банк іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Кореспондентський рахунок виступає у формі рахунка-ностро та рахунка-лоро.

Рахунок-ностро — рахунок, який відкривається для одного банку іншим банком, а рахунок-лоро — рахунок, що відкривається в одному банку для іншого банку.

Кореспондентські рахунки можуть бути трьох типів залежно від учас­ників кореспондентських відносин:

1) кореспондентські рахунки, які використовують в загальнодержавній платіжній системі України — системі електронних міжбанківських переказів НБУ. Це рахунок 1200 А "Кореспондентський рахунок банку в НБУ" та рахунок 1300 П "Кореспондентський рахунок Національного банку України в банку";

2)        кореспондентські рахунки, які використовують при прямих кореспондентських відносинах.

Прямі кореспондентські відносини — це відносини між банками, ме­тою яких є здійснення операцій та надання послуг за дорученням один одного.

За таких умов відкривають рахунки: 1500 АП "Кореспондентські рахун­ки, відкриті в інших банках", 1600 АП "Кореспондентські рахунки інших банків";

3)        кореспондентські рахунки, які відкривають в системі одного банку з метою проведення розрахунків між його структурними підрозділами. Такі кореспондентські відносини можуть реалізуватися лише за наявності власної внутрішньої платіжної системи.

У внутрішній платіжній системі використовують: рахунок 3900 АП "Рахунки філій, що відкриті в банку", рахунок 3901 АП "Рахунки, що відкриті для філій банку".

Для здійснення безготівкових операцій за дорученням клієнтів на території України банки-резиденти найчастіше використовують систему електронних міжбанківських переказів (СЕМП), створену Національним банком.

Порядок здійснення міжбанківських переказів у СЕМП регламентується Інструкцією про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління НБУ № 320 від 16.08.2006 р.

Система електронних платежів Національного банку (СЕП) — це державна банківська платіжна система, що забезпечує проведення міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки банків (філій) у національному банку із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації у файловому режимі або режимі реального часу.

Відкриття кореспондентського рахунка банку здійснює територіальне управління НБУ за місцезнаходженням банку на підставі укладеного до­говору про кореспондентський рахунок в НБУ та за умови подання пра­вильно оформлених документів.

Для відкриття територіальним управлінням НБУ кореспондентського рахунка банку голова Правління (ради директорів) банку, головний бухгалтер подають такі документи:

а) заяву на відкриття кореспондентського рахунка в Національному банку;

б) копію статуту банку, засвідчену нотаріально або територіальним управлінням;

в) копію документа, що підтверджує взяття банку на облік відповідним органом державної податкової служби, засвідчену або нотаріально, або органом, що видав документ, або територіальним управлінням;

г) копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, засвідчену нотаріально або органом, що видав документ;

ґ) копію документа, що підтверджує реєстрацію банку у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену або нотаріально, або орга­ном, що видав документ, або територіальним управлінням;

д)  копію довідки про внесення банку до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену або нотаріально, або органом, що видав документ, або територіальним управлінням;

є) копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію банку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника соціальних страхових внесків, засвідчену або нотаріально, або органом, що видав страхове свідоцтво, або територіальним управлінням;

є) картку із зразками підписів та відбитком печатки банку, засвідчену нотаріально.

Підставою для закриття кореспондентського рахунка банку є:

1) розірвання договору за ініціативою власника кореспондентського рахунка відповідно до заяви;

2)  рішення НБУ про ліквідацію банку;

3)  рішення суду про ліквідацію банку;

4)  рішення Зборів акціонерів (учасників) про реорганізацію або ліквідацію.

При закритті кореспондентського рахунка банку залишок грошей за ним перераховують на рахунок, визначений його власником.

Списання з кореспондентського рахунка банку коштів здійснюють за міжбанківськими електронними розрахунковими документами, що сфор­мовані власником рахунка.

Міжбанківський електронно-розрахунковий документ — це елек­тронний банківський документ, сформований банківською установою на підставі розрахункових документів банківських установ, клієнтів, доку­ментів на переказ грошових коштів і використовується банківською уста­новою для виконання переказу грошей.

Оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів здійснюють в порядку черговості їх надходження до СЕП. Міжбанківський електронний розрахунковий документ, прийнятий СЕП, не може бути від­кликаний.

1.        Територіальне управління на початок банківського дня відсилає файл L.ОО, за яким розрахункова палата приводить у відповідність технічні розрахунки стосовно кореспондентського стану. Від Центру оброблення системи електронних платежів (ЦОСЕП) інформацію про стан технічних рахунків надають їхнім власникам.

Технічний рахунок — це інформація в електронній формі, котру зберігають в ЦОСЕП, поновлюють при обробленні міжбанківських електронних розрахункових документів і яка відображає стан кореспондентського рахунка безпосереднього учасника СЕП на певний час або обороти безпосереднього учасника СЕП, котрий не має кореспондентського рахунка на певний час.

2.ЦОСЕП, звіривши дані, відсилає інформацію про стан технічних ра­хунків банку — власнику рахунка (Банку А).

3.Банк А, у межах наявного залишку коштів на кореспондентському рахунку, формує файл А на підставі одержаних грошово-розрахункових документів своїх клієнтів та відсилає його до ЦОСЕП, де здійснюють цен­тралізоване ведення технічних рахунків банківських установ у СЕП. Тут відбувається відображення змін технічних рахунків учасників СЕП, що беруть участь у міжбанківському переказі коштів.

4.За результатами обробленого файлу А ЦОСЕП надсилає до Банку А квитанцію з повідомленням про результати приймання відправленого файлу А.

Банк А відображає операцію за рахунками бухгалтерського обліку:

Д-т поточний рахунок (наприклад, 2600 "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання");

К-т 1200 "Кореспондентський рахунок банку в Національному бан­ку України".

5.        ЦОСЕП, отримавши розрахункові документи від Банку А, групує за адресами та відсилає отримувачам файл В.

У Банку Б — утримувачу електронні розрахункові документи оформляють для кожного клієнта. Банк Б здійснює бухгалтерське проведення:

Д-т   1200 "Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України";

 К-т   2600 "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання".

Банк Б через канали електронного зв'язку повідомляє клієнта про зарахування коштів на поточний рахунок.

Що ж до функціонування СЕП у режимі реального часу, то вона дозволяє уникнути процесу формування файлів проведення платежів, а банки можуть, здійснюючи трансакції, безпосередньо входити (без посередництва розрахункових палат) в систему моніторингу технічних розрахунків, де зараховування коштів та списання коштів з технічних рахунків банків здійснюються одночасно в онлайновому режимі. Бухгалтерські проведення в банках — учасниках міжбанківського переказу аналогічні, як і в СЕП.

З метою ефективнішого використання власних ресурсів банки, працю­ючи у СЕП, можуть обрати одну з декількох моделей обслуговування кон­солідованого кореспондентського рахунка.

Консолідований кореспондентський рахунок — це рахунок, що відкри­вають в територіальному управлінні і на якому об'єднано грошові кошти банку та його філій (або певної кількості його філій) при роботі банку (філії) у СЕП за відповідною моделлю обслуговування кореспондентського рахунка.

Згідно з Інструкцією №320 від 16.08.2006 р., з 10.11.2006 р. банк та його філії мають право працювати в СЕП з використанням відповідної мо­делі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка.

Модель З

Працюючи за цією моделлю, банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місце­знаходженням і технічний рахунок в ЦОСЕП. Філії банку не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях і технічних рахунків у ЦОСЕП. Банк повинен мати власну внутрішньоплатіжну си­стему для виконання внутрішньобанківського переказу.

Модель 4

Консолідований кореспондентський рахунок банку відкривають у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок — у ЦОСЕП. Його філії не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях, але мають технічні рахунки в ЦОСЕП з відкриттям технічних рахунків філіям. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.

Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти тех­нічних рахунків та початкових оборотів філій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

Модель 7

Консолідований кореспондентський рахунок банку відкривають у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок — у ЦОСЕП. Філії не можуть мати кореспондентських рахунків у терито­ріальних управліннях, але мають технічні рахунки в ЦОСЕП.

Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти тех­нічних рахунків та початкових оборотів філій, виконувати початкові пла­тежі від їх імені та отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформа­цію про їх роботу. Характерною рисою моделі 7 є те, що банк має змогу динамічно обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахунко­вих та інших операцій. Це реалізують за допомогою операційних правил, які є додатковим механізмом, органічно вбудованим у систему автомати­зації банку.

Модель 8

Консолідований кореспондентський рахунок банку відкривають у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок — у ЦОСЕП. Його філії не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях, але мають технічні рахунки в ЦОСЕП.

Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій. СЕП надає банку технологічну інформацію про роботу філій та обороти за їх технічними рахунками лише за підсумками банківського дня, але банк може отримувати технологічну інформацію про роботу філій протягом банківського дня в режимі реального часу.

На відміну від кореспондентських відносин, які реалізовуються через систему міжбанківського електронного переказу, прямі кореспондентські відносини мають низку переваг. До них відносять: задоволення потреб клі­єнтів, оперативність розрахунків, точність розрахунків, конфіденційність розрахунків, можливість відстежити стан свого кореспондентського рахун­ка після виконання кожної операції, можливість активної діяльності на закордонних фінансових ринках.

Прямі кореспондентські рахунки мають такі недоліки: велика трудо­місткість, значні витрати на здійснення розрахунків, погіршення стану ліквідності, підвищений ступінь ризику.

Найчастіше прямі кореспондентські відносини з банком-нерезидентом встановлюють для обслуговування зовнішньоторговельних операцій клієн­тів банку. Прямі кореспондентські відносини з банком-резидентом вста­новлюють рідко, у випадку, коли розрахунки між клієнтами банків за операціями мають постійний характер, та при купівлі-продажу кредитними установами валютних цінностей на міжбанківському валютному ринку.

Для відкриття рахунка банк-кореспондент подає такі документи:

—дозвіл територіального управління НБУ на встановлення прямих кореспондентських відносин;

—заяву на відкриття рахунка;

—нотаріально завірені копії Статуту та банківські ліцензії;

—картки із зразками підписів посадових осіб та відбитком печатки;

—баланс і довідку про дотримання економічних нормативів на останню звітну дату.

При веденні прямих кореспондентських відносин рахунок ностро (1500) одного банку є рахунком лоро (1600) для банку-кореспондента. Основні записи роблять за рахунком лоро. Вони є вирішальними для забезпечення своєчасності платежів, нарахування процентів. На рахунку ностро записи відображають методом "дзеркальної бухгалтерії".

У бухгалтерському обліку операції за прямими кореспондентськими ра­хунками відображають таким чином:

а)        зарахування платежу на користь клієнта:

Д-т   1500 "Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках"; К-т   2600 "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання";

б)        сплата банком комісійних за обслуговування рахунка:

Д-т   7100 "Комісійні витрати на розрахунково-касове обслуговуван­ня";

К-т   1500 "Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках";

в)        розміщення коштів на короткостроковий депозит:

Д-т   1512 "Короткострокові вклади (депозити), що розміщені в інших

банках";

К-т   1500 "Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках";

г)         за дорученнями банку-кореспондента з його кореспондентського рахунка здійснено платіж на користь клієнта:

Д-т   1600 "Кореспондентський рахунок інших банків";

 К-т  2600 "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання";

ґ) за дорученнями банку-кореспондента з його кореспондентського рахунка кошти перераховуються на покриття акредитива:

Д-т   1600 "Кореспондентський рахунок інших банків";

К-т   2602 "Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання";

д)        перерахування коштів банкам на кореспондентський рахунок, відкритий в іншому банку:

Д-т   1500 "Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках"; К-т   1200 "Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України";

є) відкриття рахунка іншим банком:

Д-т   1200 "Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України";

 К-т   1600 "Кореспондентський рахунок інших банків";

є) списання коштів згідно з дорученнями банків — власників рахунків за власні операції і за операції їхніх клієнтів:

Д-т   1600 "Кореспондентський рахунок інших банків";

К-т   1200 "Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України";

ж) повернення короткострокового депозиту іншого банку на корес­пондентський рахунок іншого:

Д-т  1612 "Короткострокові вклади (депозити) інших банків";

К-т   1600 "Кореспондентський рахунок інших банків".

Порядок здійснення розрахунків через ВПС регламентується внутріш­німи положеннями банків, які розробляються з врахуванням вимог чин­ного нормативно-правового законодавства.

При розрахунках у ВПС початкові платежі від філій банк приймає лише в межах коштів на його кореспондентському рахунку. За відсутності коштів на кореспондентському рахунку банку філія не проводить списання коштів з рахунка платника-клієнта, а невиконані розрахункові документи платника того самого дня обліковує на позабалансовому рахунку 9804 А "Розра­хункові документи, що не сплачені в строк з вини банку".

Для налагодження відносин між банком і філіями використовують ра­хунок 3900 "Рахунки філій, що відкриті в банку" і рахунок 3901 "Рахунки, що відкриті для філій банку".

Рахунок 3900 відкривають на балансі філій, а рахунок 3901 — на ба­лансі банку. Операції, проведені за рахунок 3900 у філії банку, мають дзеркальне відображення в обліковій системі банку за рахунком 3901.

За дебетом рахунка 3900 проводять суми, які надходять на користь банку та його клієнтів; за кредитом списують кошти, згідно з дорученням банку, за його операціями та операціями його клієнтів. А за дебетом рахунка 3901 відображають кошти, які списують, згідно з дорученням філії, за її операціями та операціями її клієнтів; за кредитом рахунка 3901 відображають суми, які надходять на користь філії та її клієнтів.

У бухгалтерському обліку кореспондентські відносини банку та філії відображають так:

І. Списання коштів за дорученням клієнта філії А.

1.1.     Проведення у філії:

Д-т  2600 "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання";

 К-т  3900 "Рахунки філій, що відкриті в банку".

1.2.     Проведення в банку:

Д-т   3901 "Рахунки, що відкриті для філій банку";

 К-т   1200 "Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України".

II. Одержання коштів на користь клієнта філії А.

2.1.     Проведення в банку:

Д-т   1200 "Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України";

 К-т   3901 "Рахунки, що відкриті для філій банку".

2.2.     Проведення у філії А:

Д-т   3900 "Рахунки філій, що відкриті в банку";

К-т   2600 "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання".

Отже, кореспондентські відносини мовою бухгалтерських проведень виражають через рахунки лоро та остро, які функціонують у певних, обраних банком, платіжних системах з метою надання повної, своєчасної та достовірної інформації про стан безготівкових розрахунків банку різним користувачам.