Розрахункові завдання

Реалізація зерна в залежності від якості

Задача 1.

Встановити, до якого класу відноситься зерно м’якої пшениці, якщо воно має наступні показники якості: натура, г/л — 750, вологість, % — 17,5, зернова домішка, % — 6,0, смітна домішка, % — 2,5, в т.ч. шкідлива домішка, % — 1,0, масова частка білка, % — 13,5, масова частка сирої клейковини, % — 25,0, якість клейковини, група — І, число падіння, с — 210.

Задача 2.

Встановити, до якого класу відноситься зерно м’якої пшениці, якщо воно має наступні показники якості: натура, г/л — 745, вологість, % — 15,0 зернова домішка, % — 8,5, смітна домішка, % — 2,0, масова частка білка, % — 12,5, масова частка сирої клейковини, % — 26,5, якість клейковини, група — II, число падіння, с — 182.

Задача 3.

Встановити, до якого класу відноситься зерно твердої пшениці, якщо воно має наступні показники якості: зерно пшениці інших типів, % — 15, натура, г/л — 760, вологість, % — 16,5, скловидність, % — 65, зернова домішка, % — 8,4, смітна домішка, % — 2,5, в т.ч. шкідлива домішка, % — 0,4, масова частка білка, % — 16,2, число падіння, с — 245.

Задача 4.

Встановити, до якого класу відноситься зерно твердої пшениці, якщо воно має наступні показники якості: зерно пшениці інших типів, % — 8, натура, г/л — 748, вологість, % — 14,5, скловидність, % — 45, зернова домішка, % — 11,3, смітна домішка, % — 3,3, в т.ч. шкідлива домішка, % — 0,7, масова частка білка, % — 13,5, число падіння, с — 195.

Задача 5.

Проаналізувати результати аналізів і встановити, на які цілі може бути використане зерно ячменю з якістю: вологість, % — 13,0, натура, г/л — 610, масова частка білка, % — 15, зернова домішка, % — 1,5, смітна домішка, % — 3, крупність, % — 90, здатність до проростання, % — 95, життєздатність, % — 96, зараженість шкідниками, вид, ступінь — кліщ, ІІ.

Задача 6.

Проаналізувати результати аналізів і встановити, на які цілі може бути використане зерно ячменю з якістю: вологість, % — 14,5, натура, г/л — 585, масова частка білка, % — 10, зернова домішка, % — 3, смітна домішка, % — 1,5, крупність, % — 75, здатність до проростання, % — 95, життєздатність, % — 90, зараженість шкідниками, вид, ступінь — кліщ, II.

* Примітка: Студент повинен виконати по 2-3 завдання з кожного розділу за вибором

Кількісно-якісний облік зерна при зберіганні

Завдання 1.

Закладено на зберігання 70 000 кг сорго в тарі.

Результати руху зерна в господарстві і його якість.

Місяць	Надходження			Витрати			Щомісячні залишки, кг
	маса, кг	вологість, %	сміттєва домішка, %	маса, кг	вологість, %	сміттєва домішка, %
Вересень	17000	14,8	1,0
Жовтень	21000	14,6	0,8
Листопад	32000	14,7	0,8
Лютий
				15000	14,7	0,8
Березень				18000	14,7	1,0
Квітень				36800	14,3	0,8
	70000			69800

Завдання 2.

Закладено на зберігання 80 000 кг жита насипом.

Результати руху зерна в господарстві і його якість.

Місяць	Надходження			Витрати			Щомісячні залишки, і кг
	маса, кг	вологість, %	сміттєва домішка, %	маса, кг	вологість, %	сміттєва домішка, %
Серпень	50000	14,5	1,0
Вересень	20000	14,2	0,8
Жовтень	10000	14,0	0,7
Березень				30000	13,5	0,8
Квітень				20000	13,5	0,5
Травень				29000	14,0	0,5
	80000			79000

Завдання 3.

Закладено на зберігання 60 000 кг пшениці насипом.

Результати руху зерна в господарстві і його якість.

Місяць	Надходження			Витрати			Щомісячні залишки, кг
	маса, кг	вологість, %	сміттєва домішка, %	маса, кг	вологість, %	сміттєва домішка, %
Липень	30000	14,5	1
Серпень	20000	14,2	0,8
Вересень	10000	14,0	0,7
Січень				20000	13,5	0,1
Квітень				15000	14,0	0,1
Травень				24400	14,0	0,1
	60000			59400

Завдання 4.

Закладено на зберігання 45 000 кг гороху насипом.

Результати руху зерна в господарстві і його якість.

Місяць	Надходження			Витрати			Щомісячні залишки, кг
	маса, кг	вологість, %	сміттєва домішка, %	маса, кг	вологість, %	сміттєва домішка, %
Липень	15000	16,8	1,5
Серпень	18000	16,0	1,5
Вересень	12000	16,5	1,5
Грудень				20000	16,3	1,4
Січень				15000	16.3	1,4
Лютий				5000	16,2	1,2
Березень				48300	16,2	1,2
	45000			44830

Завдання 5.

Закладено на зберігання ї25 000 кг ячменю насипом.

Результати руху зерна її господарстві і його якість.

Місяць	Надходження			Витрати			Щомісячні залишки, кг
	маса, кг	вологість, %	сміттєва домішка, %	маса, кг	вологість, %	сміттєва домішка, %
Серпень	15000	14,3	1,7
Вересень	10000	14,2	1,3
Лютий				5000	14,0	1,5
Березень				12000	14,0	1,4
Квітень				7870	14,1	1,4
	25000			24870

Завдання 6.

Закладено на зберігання 2 000 ц пшениці в силосі елеватора.

Результати руху зерна в господарстві і його якість.

Місяць	Надходження			Витрати			Щомісячні залишки, кг
	маса, ц	вологість, %	сміттєва домішка, %	маса, ц	вологість, %	сміттєва домішка, %
Липень	545	16,2	2,0
Серпень	628	15,8	1,5
Жовтень	467	15,0	1,2
Листопад	360	14,5	0,8
Грудень				350	13,5	1,5
Січень				425	14,5	1,0
Лютий				480	14,2	1,0
Березень				500	13,5	0,6
Квітень				195	13,0	0,5
	2000			1950

Примітка: пояснення до розрахункових завдань 1-10.

а) визначити втрати у масі зерна під час зберігання, що відбулися внаслідок зміни вологості;

б) визначити втрати у масі зерна під час зберігання, що відбулися внаслідок зміни вмісту смітних домішок;

в) визначити середній строк зберігай ія зерна та втрати у масі за весь період зберігання.

Розрахунки по післязбиральному обробітку та активному

вентилюванні зерна

1. Вирахувати усушку зерна при умові:

1.1.	Початкова вологість, т — 19,	Кінцева вологість, % — 14
1.2.	Початкова вологість, т — 18,	Кінцева вологість, % — 13
1.3.	Початкова вологість, т — 20,	Кінцева вологість, % — 17
1.4.	Початкова вологість, т — 24,	Кінцева вологість, % — 15
1.5.	Початкова вологість, т — 16,	Кінцева вологість, % — 13

2. Вирахувати зміну маси зерна у зв’язку із зміною вологості:

2.1.	Кількість зерна, т	100	Початкова вологість, %	20	Кінцева вологість, %	14
2.2.	Кількість зерна, т	120	Початкова вологість, %	18	Кінцева вологість, %	14
2.3.	Кількість зерна, т	150	Початкова вологість, %	16	Кінцева вологість, %	13
2.4.	Кількість зерна, т	180	Початкова вологість, %	12	Кінцева вологість, %	15
2.5.	Кількість зерна, т	200	Початкова вологість, %	14	Кінцева вологість, %	17

3. Вирахувати середній рівень сміттєвих домішок, якщо:

3.1.	Із 150 т зерна жита	50 т	мало домішок	1,0%
		50 т	мало домішок	3,0%
		50 т	мало домішок	2,7%
3.2.	Із 260 т пшениці	100 т	мало домішок	1,5%
		100 т	мало домішок	2,0%
		60 т	мало домішок	2,5%
3.3.	Із 200 т ячменю	70 т	мало домішок	1.0%
		80 т	мало домішок	2,4%
		50 т	мало домішок	1,8%
3.4.	Із 300 т зерна гороху	100 т	мало домішок	1,6%
		100 т	мало домішок	2,0%
		70 т	мало домішок	2,5%
		30 т	мало домішок	3,1%
3.5	Із 500 т зерна вівса	200 т	мало домішок	1,0%
		200 т	мало домішок	1,5%
		100 т	мало домішок	2,0%

4. Вирахувати середній рівень вологості зерна, якщо:

4.1.	Із 100 т пшениці	50 т	мала вологість	12%
		30 т	мала вологість	16%
		20 т	мала вологість	14%
4.2.	Із 150 т пшениці	50 т	мала вологість	13%
		50 т	мала вологість	15%
		50 т	мала вологість	18%
4.3.	Із 200 т жита	70 т	мала вологість	10%
		60 т	мала вологість	12,5%
		70 т	мала вологість	15,5%
4.4.	Із 250 т ячменю	100 т	мала вологість	13,2%
		100 т	мала вологість	14,0%
		50 т	мала вологість	16,4%
4.5.	Із 300 т вівса	100 т	мала вологість	14,2%
		120 т	мала вологість	13,8%
		80 т	мала вологість	15,5%

5. Визначити можливість і доцільність проведення активного вентилювання зерна при умові:

	Температура по сухому термометру, ^0С	Температура по сухому термометру, ^0С	Температура зерна, ^0С	Вологість зерна, %
5.1.	14	11	20	16
5.2.	30	24	26	15
5.3.	17	16	20	14
5.4.	18	16	19	15
5.5.	30	27	30	19

ВІДПОВІДЬ: можливо — неможливо, доцільно — недоцільно. Чому?

Розрахунки по зберіганню соковитої продукції

1. Вирахувати необхідну кількість буртів для зберігання 1000 т картоплі при умові:

Довжина бурта – 30 м;

Ширина — 2,5 м;

Заглиблення — 0,25 м;

Висота насипу — 1,5 м;

Об’ємна маса картоплі — 0,7 т/м³;

Припливно-витяжна вентиляція — 3 %.

2. Вирахувати необхідну кількість траншей для зберігання 500 т моркви при умові:

Довжина траншеї — 20 м;

Ширина — 1,0 м;

Глибина -1,0 м;

Земляні перемички через кожні 4 м завширшки — 0,25 м;

Об’ємна маса моркви — 0,6 т/м³;

Припливно-витяжна вентиляція — 5 %

3. Вирахувати площу буртового майданчика для розміщення 40 буртів картоплі при умові:

Довжина бурта — 40 м;

Ширина — 2,5 м;

Ширина дороги — 6 м;

Ширина доріжки — 4 м;

резервна площа — 10 %

4. Вирахувати площу буртового майданчика для розміщення буртів картоплі (задача 4.1.), траншей моркви (задача 4.2.) при умові:

Ширина дороги — 6 м;

Ширина доріжки — 4 м;

Резервна площа — 10 %

5. Вирахувати необхідну кількість засіків для зберігання 1000 т картоплі при умові:

Довжина засіка — 5 м;

Ширина — 4 м;

Висота насипу — 2,5 м;

Об’ємна маса картоплі — 0,65 т/м

6. Вирахувати об’єм земляних робіт, що необхідно виконати при зберіганні картоплі і овочів в 50 буртах розміром:

Довжина бурта — 30 м;

Ширина — 2,5 м;

Заглиблення — 0,25 м;

Висота насипу — 1,5 м

Природні втрати плодоовочевої продукції при зберіганні

1. Знайдіть природні втрати в 5000 т картоплі, яка зберігалася у буртах з 20 вересня по 1 квітня.

2. Знайдіть природні втрати в 50 т моркви, яка зберігалася у буртах з перешарованих піском із 10 жовтня по 20 січня.

3. Знайдіть природні втрати в 20 т столових буряків, які зберігалися у сховища без штучного охолодження з 15 квітня по 20 березня,

4. Знайдіть природні втрати в 50 т білоголової капусти, яка зберігалася у буртах з 1 листопада по 1 лютого.

5. Знайдіть природні втрати в 50 т зимових сортів яблук, які зберігалися у холодильнику з 1 листопада по 20 лютого.

6. Знайдіть природні втрати в 30 т цибулі-ріпки, яка зберігалася у стаціонарному сховищі без штучного охолодження з 10 вересня по 10 березня.

7. Знайдіть природні втрати в 150 т картоплі, яка зберігалася у спеціалізованому сховищі з 5 вересня по 15 грудня.

8. Знайдіть природні втрати в 40 т буряків, які зберігалися у буртах з 1 жовтня по 1 березня.

9. Знайдіть природні втрати в 15 т часнику, який зберігався у стаціонарному сховищі без штучного охолодження з 1 вересня по 15 січня.

10. Знайдіть природні втрати в 1000 т картоплі, яка зберігалася у спеціалізованому сховищі з 10 жовтня по 15 березня.