ЛЕКЦІЯ

Вступна лекція

1. Народногосподарське значення зберігання продукції рослинництва.

2. Основні завдання в галузі зберігання.

3. Боротьба з втратами в якості та кількості продукції.

4. Роль вітчизняної науки в розвитку і розробці основ нормування якості зберігання та технології переробки продукції рослинництва.

Розкривається значення зберігання продуктів рослинництва як харчових та кормових засобів, сировини для різних галузей промисловості. Проблеми зберігання та підвищення якості продукції рослинництва, зменшення втрат при збиранні врожаю, зберіганні та переробці.

Підвищення біологічної, енергетичної і технологічної цінності продуктів — один із засобів скорочення дефіцитів продуктів харчування в Україні і світі.

Основні завдання зберігання продукції рослинництва. Народногосподарське значення розвитку переробки продукції рослинництва в умовах державних, колективних та індивідуальних підприємств.

Короткий історичний огляд розвитку та наукові основи вивчення курсу.

Список рекомендованої літератури

1. Подпрятов Г.І., Скопецька Л.Ф., Сеньков А.М., Хилевич В.С. Зберігання і переробка продукції рослинництва. — К.: Мета, 2002. — с.5-21.

Контрольні запитання

1. Яка мета і завдання курсу?

2. В чому полягає народногосподарське значення зберігання продукції рослинництв?

3. Способи боротьби з втратами в якості та кількості продукції?

4. Роль вітчизняної науки в розвитку технології переробки продукції рослинництва.

ЛЕКЦІЯ

Якість зерна та методи його оцінки

1. Показники якості зерна. Методи оцінки якості зерна.

2. Принципи розрахунків за зерно різної якості та різного призначення.

3. Використання зерна в залежності від хімічного складу та якості.

Розкриваються вимоги, які пред’являються державними стандартами до якості зерна різного цільового призначення (продовольче кормове, на переробку — крупи, мука і т.п.).

Основними показниками якості зерна є показники, які нормуються державними стандартами в залежності від того до якої групи воно відноситься (зернові, круп’яні, олійні та ефіроолійні культури).

Оцінка якості зерна проводиться за показниками (натура, вологість, вміст домішок та ін.), які нормуються державними стандартами в залежності від виду зерна та його цільового призначення.

Державні закупівлі зерна, насіння олійних культур, трав здійснюються згідно з договорами контрактації. В основі цін на ту чи іншу зернову продукцію лежать базисні норми або основні норми якості. На їх основі проводять розрахунки за продані сільськогосподарськими підприємствами зерно і насіння з урахуванням відхилень. Приймання зерна, насіння олійних культур можна проводити на основі обмежувальних норм, а розрахунки — лише за нормами базисними. Приймання зерна, яке не відповідає обмежувальним нормам, допускається лише з особливого дозволу.

Розрахунки за зерно. Спочатку визначають ціну фактичну (якщо застосовують надбавки), потім — залікову масу проданої партії з урахуванням показників вологості та вмісту смітної домішки за середньодобовим зразком. При відхиленні якості зерна від базисних норм за іншими показниками якості застосовують грошові знижки чи надбавки.

Приводиться поділ зернової продукції рослинництва за хімічним складом (зернові, круп’яні, олійні та ефіроолійні культури) і розкриваються суть використання її в залежності від хімічного складу та показників якості.

Список рекомендованої літератури

1. Подпрятов Г.І., Скопецька Л.Ф., Сеньков А.М., Хилевич В.С Зберігання і переробка продукції рослинництва. — К.: Мета, 2002.

2. Подпрятов Г.І., Скалецька Л.Ф., Сеньков А.М. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва. Практикум. —К.: Вища освіта, 2004, с. 3-48.

3. Стандарти на зерно.

Контролі ні запитання

1. Які показники якості зерна Ви знаєте? Методи оцінки якості зерна.

2. Розкажіть в чому полягають основні принципи розрахунків за зерно різної якості та різного при значення?

3. Як використовується зерно в залежності від хімічного складу та якості?

ЛЕКЦІЯ

Зернова маса як об’єкт зберігання

1.Склад зернової маси, характеристика її компонентів

2. Фізичні властивості зернової маси.

3.Фізіологічні процеси, ще відбуваються в зернових масах при зберіганні

Розкривається склад зернової маси і характеристика її компонентів. Фізичні властивості: сипкість, самосортування, шпаруватість, сорбційна здатність, теплофізичні і властивості, їх значення у практиці післязбиральної обробки та зберіганні зернових мас.

Загальна характеристика фізіологічних процесів, що відбуваються в зернових масах. Дихання зерна під час зберігання.

Фактори, що впливають ні інтенсивність дихання зерна. Значення форм дихання при зберіганні зерна різного цільового призначення. Наслідки дихання. Післязбиральне дозрівання зерні, його біохімічна суть. Довговічність зерна і насіння, їх практичне значення. Проростання зерна і насіння при зберіганні. Мікроорганізми і шкідники хлібних запасів, їх роль при зберіганні зерна і насіння. Явище самозігрівання зернових мас, його суть та умови, які його спричинюють. Заходи боротьби із самозігріванням.

Список рекомендованої література

1. Подпрятов Г.І. Скалецька Л.Ф., Сеньков А.М., Хилевич В.С. Зберігання і переробка продукції рослинництва. -К.: «Мета», 2002, с. 21-53.

Контролі ні запитання

1.Назвіть компоненти зернової маси?

2. Які фізичні властивості зернової маси Ви знаєте? Які з них використовують при конструкції зерноочисних та зерносушильних машин?

3. Назвіть фізіологічні процеси, що відбуваються в зерновій масі?

4. Які види довговічності Ви знаєте? Яка з них визначає здатність зерна до проростання?

5. Назвіть причини самозігрівання зернової маси та способи боротьби з ний?

ЛЕКЦІЯ

Режими та способи зберігання зернових мас

1. Основні режими та способи вберігання зернових мас.

2. Шляхи підвищення стійкості зернових мас при зберіганні.

3. Технологічні схеми післязбирального обробітку зерна в господарствах та агропромислових об’єднаннях.

4. Активне вентилювання зернових мас. Типи установок та режими активного вентилювання.

Існують три режими зберігання зернових мас: 1) у сухому стані, тобто з вологістю, близькою до критичної; 2) в охолодженому стані, тобто за умов, коли температура їх знижена до таких меж, що вона значно гальмує життєві функції компонентів зернової маси; 3) без доступу повітря. Перспективним є також хімічні консервування зернових мас, тобто обробка їх деякими хімічними препаратами, що гальмують процеси життєдіяльності.

Зберігання зерна може бути тимчасовим — від кількох діб до одного-трьох місяців або довгостроковим — від кількох місяців до кількох років.

Зернові маси зберігають насипом або в тарі. Перший спосіб є основним і найпоширенішим. У періоді збирання зернових культур виникає потреба в організації тимчасового зберігання зерна на токах або відкритих майданчиках хлібоприймальних підприємств — у бунтах. Зернову масу з доброю сипкістю можна зберігати в різних місткостях. Зберігання зерна в мішках називається зберіганням у тарі; у великих сховищах — зберіганням без тари; у сховищах, бункерах і силосах — зберіганням насипом. Зерносховища для тривалого зберігання зерна за конструкційними особливостями поділяють на склади, елеватори та змішаного типу.

Для підвищення стійкості зернових мас при зберіганні проводить очистку зернових мас, доведення до оптимальної вологості та створення таких умов зберігання при яких максимально зберігаються технологічні властивості зерна (температура, вологість, захист від шкідників).

Основні технологічні схеми (лінії) обробки насіння продовольчого і фуражного зерна в господарствах. Очищення зерна. Способи очистки. Розрахунок продуктивності зерноочисних машин. Сушіння зерна. Способи і режими сушіння зерна та насіння різних культур залежно від вихідної вологості та цільового призначення. Облік продуктивності зерносушарок. Визначення втрат маси зерна при сушінні.

Активне вентилювання зернової маси полягає у примусовому її продуванні атмосферним повітрям. Його проводять для збереження якості сирого і вологого зерна, запобігання розвиткові плісені та шкідників хлібних запасів. В окремих випадках його застосовують для прискорення процесу післязбирального дозрівання, вирівнювання температури і вологості зернової маси. За інтенсивністю та характером руху повітря в насипу розрізняють вентилювання пасивне й активне, безперервне й переривчасте. Профілактичне вентилювання застосовують для збагачення киснем повітря міжзернового простору, вирівнювання температури і вологості в зерновому насипі, ліквідації комірного запаху, зберігання життєздатності насіння, запобігання виникненню осередків самозігрівання та ін.

Для активного вентилювання використовують установки: стаціонарні; підлогові переносні; бункери і силоси; трубні пересувні.

Список рекомендованої літератури

І. Подпрятов Г.І., Скалецька Л.Ф., Сеньков А.М., Хилевич В.С. Зберігання і переробка продукції рослинництва. К: «Мета», 2002, с. 53-117.

Контроль запитання

1. Які режими та способи зберігання зернових мас Ви знаєте?

2. Шляхи підвищення стійкості зернових мас при зберіганні

3. Складові процесу післязбиральної обробки зернових мас ви знаєте?

4. Що такі: активне вентилювання зернових мас? Типи установок та режими активного вентилювання

ЛЕКЦІЯ

Характеристика сучасних типів зерносховищ

1. Сучасні типи зерносховищ,

2. Підготовка зерносховищ до прийому зерна.

3. Порядок розміщення зерна в сховищах в залежності від його якості та цільового призначення.

4. Контроль якості та спостереження за зерном, що зберігається. Норми природних втрат зерна при зберіганні.

Найдовше зберігається сухе й охолоджене зерно. Сховище має бути добре ізольоване від атмосферних і ґрунтових вод та від різких перепадів температури; захищене від проникнення гризунів і комах-шкідників хлібних запасів; мати механізми для завантаження й розвантаження та швидкого переміщення зернових мас; забезпечувати зберігання кількох партій насіння, запобігаючи їх змішуванню. Крім того, у сховищі повинні бути умови для контролю процесу зберігання зерна і насіння та проведення профілактичних і оздоровчих заходів.

Зерносховища будують з різних матеріалів: дерева, каменю, цегли, залізобетону, металу та ін. залежно від місцевих умов, цільового призначення (для тривалого чи короткочасного зберігання зерна) та економічних міркувань.

У господарствах споруджують засікові та наземні зерносховища. Перші зручні для роздільного зберігання невеликих партій насінного і сортового, а другі — для великих партій товарного зерна. Будують також комбіновані зерносховища.

Сховища до приймання насіння нового врожаю починають готувати відразу після звільнення їх від насіння або зерна старого врожаю. Заходи захисту хлібних запасів від шкідників поділяють на карантинні, запобіжні та винищувальні. Карантинні заходи спрямовані на охорону території країни від проникнення із-за кордону карантинних шкідників, збудників хвороб рослин, насіння бур’янів. Запобіжні заходи спрямовані на запобігання зараженню шкідниками хлібних запасів на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах. Винищувальні заходи поділяють на дві групи — дезинсекції (знищення комах і кліщів) і дератизації (знищення гризунів). До винищувальних належать також біологічні методи, які ґрунтуються на використанні природних ворогів хлібних запасів.

Порядок розміщення зерна в сховищах залежить від його виду, якості та цільового призначення.

Якісні показники сухого, чистого, незараженого шкідниками те охолодженого зерна майже не змінюються і втрати його мінімальні. Розрізняють дійсні та уявні втрати зерна, виявлені на хлібоприймальних підприємствах під час інвентаризацій і зачищень зерносховищ Уявні втрати зумовлені помилками у визначенні маси та якості зерне під час його приймання та витрачання. Дійсні втрати поділяють не природні (нормативні) і наднормативні. Вони можуть бути зумовлені недоліками в організації й технології проведення операцій із зерном. За своєю природою дійсні втрати бувають механічними і біологічними.

Список рекомендованої літератури

1. Подпрятов Г.І, Скалецька Л.Ф., Сеньков А.М., Хилевич В.С. Зберігання і переробка продукції рослинництва. — К.: «Мета», 2002, с. 117-145.

Контроль запитання

1. Які типи зерносховищ Ви знаєте?

2. В чому заключається підготовка зерносховищ до прийому зерна?

3. Від чого залежить порядок розміщення зерна в сховищах?

4. Контроль якості та спостереження за зерном, що зберігається. Норми природних втрат зерна щ и зберіганні.

ЛЕКЦІЯ

Основи технологій переробки зерна та насіння

1. Виробництво борошна. Показники якості борошна. Особливості зберігання.

2. Виробництво круп. Нормування державними стандартами якості круп та сировини для їх виробництва.

3. Виробництво рослинної олії та вимоги державних стандартів до її якості. Способи добув тля олії, їх порівняльна характеристика. Поняття про якість олії.

Зерно — сировина для борошномельної промисловості. Борошно як сировина для виготовлення хліба, макаронних та кондитерських виробів. Види помелів їх характеристика. Вихід і сорти борошна, способи їх виробництва. Технологічні схеми підготовки зерна до помелу, розмелення зерна на млинах сільськогосподарського типу. Показники виходу та якості борошна за державними стандартами залежить від вихідних якостей зерна. Виробництво пшеничного і житнього борошна. Технологія зберігання борошна. Процеси, що відбуваються в борошні при зберіганні. Відходи борошномельного виробництва та їх використання в сільському господарстві.

Розрізняють такі технологічні властивості зерна круп’яних культур: загальний стан, круп’яні властивості і споживачі якості крупа. Характеристика показників загального стану круп’яних властивостей зерна.

Процес переробки зерна ні крупорушках сільськогосподарського типу полягає в очищенні партії зерна від домішок, сортуванні за крупністю, лущені та відокремлені ядра від плівок, обробці ядра, сортуванні готової продукції. Характеристика технологічних операцій процесу переробки зерна на крупи. Вимоги до якості крупи. Оцінка якості крупи за її хімічним складом, технологічними та споживчими властивостей.

Виробництво крупи нових видів, шляхом збагачення різними білковими і вітамінними добавками у певному співвідношенні.

Особливості зберігання крупі.

Харчова і технічна цінність олії. Основою сировиною для виробництва олії в Україні є насіння соняшнику, льону, озимого ріпаку, гірчиці, сої тощо. Залежність між якістю насіння та якістю олії. Два способи виробництва олії: механічний, або пресовий, і спосіб розчинення олії в летких органічних розчинниках, або екстракції, їх характеристика.

Очищення олії розрізняють первинне і глибоке — рафінування. Класифікація олії за ступенем очищення та цільовим призначенням. Показники якості олії. Якість олії можна визначити органолептично й інструментальними методами (кислотне і йодне число, число омилення). Відходи переробки насіння олійних культур і використання їх. Характеристика макухи і шроту за хімічним складом. Зберігання макухи і шроту.

Список рекомендованої літератури

1. Подпрятов Г.І., Скалецька Л.Ф., Сеньков А.М., Хилевич В.С. Зберігання і переробка продукції рослинництва. — К.: Мета, 2002, с. 145-177.

Контрольні запитання

1. На чому ґрунтується принцип виробництва борошна?

2. Які є види помелів? Що таке вихід та сорти борошна?

3. Показники якості борошна.

4. Режими і способи зберігання борошна, висівок, зародків.

5. Одержання крупи. Показники якості важливі для виготовлення крупи.

6. Як виготовляють збагачені крупи?

7. Оптимальний режим зберігання крупи.

8. Способи отримання олії.

9. Які види очищення застосовують при одержанні олії?

10. Як зберігають олію, шрот, макуху?

ЛЕКЦІЯ

Основи технології зберігання картоплі, овочів, плодів

та виробництво консервів

1. Зберігання картоплі, овочів та плодів в стаціонарних та тимчасових сховищах.

2. Способи та режими зберігання. Активне вентилювання як технологічний засіб.

3. Зберігання ягід, плодів та овочів в регульованих газових середовищах. Норми природних втрат при зберіганні.

4. Консервування ягід, плодів та овочів.

Картопля, овочі, плоди та ягоди як об’єкти зберігання.

Фізичні властивості, які враховують під час збирання, транспортування та зберігання. Фізіологічні та біологічні процеси, що відбуваються з картоплі, овочах і плодах під час зберігання. Фізіологічна та біохімічна суть дозрівання і старіння плодів і овочів у період зберігання. Ступені зрілості продукції (технічна, споживча, біологічна).

Вплив сортових особливостей, імунітету, прийомів агротехніки, способів товарної обробки і транспортування на збереженість картоплі і плодоовочевої продукції.

Загальна характеристика режимів зберігання картоплі, овочів і плодів. Основи режиму зберігання плодоовочевої продукції в охолодженому стані.

Способи зберігання і закладання на зберігання картоплі, овочів і плодів (стаціонарний, польовий). Вимоги до картопле- та овочесховищ сучасного типу. Підготовка сховищ до закладання в них нового врожаю. Типи вентиляційних систем.

Зберігання ягід, плодів та овочів у регульованому газовому середовищі і в поліетиленових пакетах, ящиках, контейнерах з поліетиленовими вставками та в контейнерах з дифузійними вставками.

Характеристика та розвиток консервної, крохмале-патокової, овочесушильної промисловості в системі АПК. Вимоги переробної промисловості до якості сировини. Фізіологічні та біохімічні основи соління, квашення і маринування овочів, плодів і ягід.

Зберігання квашеної та маринованої продукції.

Способи сушіння картоплі, овочів, плодів і ягід (повітряно-сонячний, тепловий, вакуумний, сублімаційний). Нормування якості сушених продуктів державними стандартами. Фасування, пакування та зберігання сушених продуктів.

Заморожування овочів, плодів та ягід. Зберігання замороженої продукції.

Виробництво освітлених і неосвітлених плодових і ягідних соків. Консервування плодів і ягід цукром. Хімічне консервування.

Основи технології виробництва слабоалкогольних напоїв і натуральних вин.

Нормування якості консервованої продукції державними стандартами.

Список рекомендованої літератури

1. Подпрятов Г.І., Скалецька Л.Ф., Сеньков А.М., Хилевич В.С. Зберігання і переробка продукції рослинництва. -К.: «Мета», 2002, с. 249-408.

Контрольні запитання

1. Які фактори вирощування впливають на якість і лежкість плодоовочевої продукції і картоплі?

2. Які ступені зрілості ви знаєте в плодоовочевій продукції?

3. Які є способи зберігання картоплі і плодоовочевої продукції?

4. Режими зберігання картоплі і плодоовочевої продукції.

5. Що називається консервуванням плодоовочевої продукції?

6. Які найпоширеніші способи консервування?

7. Які основні умови якісного зберігання консервованої продукції?

ЛЕКЦІЯ

Технологія збирання, первинної обробки і зберігання продукції

технічних культур

1. Технологія збирання та приготування трести льону-довгунця.

2. Схема технологічного процесу переробки трести на волокно.

3. Технологія післязбиральної обробки хмелю.

4. Збирання, післязбиральна обробка і зберігання тютюну та. махорки.

Способи приготування трести. Технологія збирання льону-довгунцю та приготування трести. Схема технологічного процесу переробки трести на волокно. Товарна класифікація льонопродукції. Нове у зберіганні та первинній обробці соломи і трести льону-довгунця.

Способи збирання шишок хмелю. Хімічний склад шишок. Активне вентилювання свіжозібраного хмелю. Режими сушіння. Характеристика хмелесушарок. Кондиціювання шишок за вологістю, сульфітація, пресування та пакування хмелю. Режими і способи зберігання хмелю. Нове у переробці та використанні шишок хмелю.

Ароматичні і скелетні сорти тютюну. Хімічний склад тютюну та махорки. Технологія збирання тютюну та махорки. Способи в’ялення тютюну. Режими і способи сушіння тютюну. Режими і способи ферментації тютюну. Режими в’ялення махорки. Режими і способи сушіння і ферментації махорки.

Список рекомендованої літератури

1. Подпрятов Г.І., Скалецька Л.Ф., Сеньков А.М., Хилевич В.С. Зберігання і переробка продукції рослинництва. — К.: «Мета», 2002, с. 411-449.

Контрольні запитання

1. Які ви знаєте способи збирання льону-довгунця?

2. Які процеси відбуваються при переробці соломи на тресту?

3. В чому полягає післязбиральний обробіток хмелю?

4. Які є режими і способи зберігання шишок хмелю?

5. У чому полягають особливості збирання та післязбиральної обробки тютюну?

6. В чому полягає технологія збирання, післязбиральна обробна махорки?

ЛЕКЦІЯ

Виробництво і зберігання штучно зневоднених кормів (4 год.)

1. Номенклатура штучно зневоднених кормів та їх значення в годівлі тварин та птиці.

2. Вихідна сировина для виробництва трав’яного борошна, січки, гранул, брикетів т а її підготовка.

3. Характеристика обладнання і технологічний процес виробництва трав’яного борошна, гранул, брикетів.

4. Основи технологій заготівлі і монокормів, вітамінного борошна із деревної зелені, коренеплодів та гички.

5. Стабілізація каротину в штучнозневоднених кормах та їх зберігання.

До штучно зневоднених трав’яних кормів за державним нормуванням, належать трав’яне борошно, гранули, брикети і січка. Крім трав’яних кормів, методом штучного сушіння виробляють аналогічні корми з деревної зелені, кормових злакових культур, зібраних у ранні фази стиглості (монокорм), а також борошно з коренеплодів та гички.

Загальні втрати при виробництві штучнозневоднених кормів становлять 4-6%.

Скошену (зрізану з дерев) зелену масу подрібнюють до січки і сушать у високотемпературних барабанних сушарках АВМ-1,5, ЛКБ- ФЕ-1,5, СБ-1,5 та ін. з наступним подрібненням (чи без нього) на молоткових дробарках до борошна.

Штучно зневоднені корми, призначені для довготермінового зберігання, транспортування з метою зниження втрат каротину, попередження пилоутворення та злежування, збільшення об’ємної маси та ін. — гранулюють. Для цього використовують обладнання ОГМ-1,5 та ін.

Каротин (провітамін А), заради якого і виробляються вітамінні корми, під дією кисню повітря, доступу світла та підвищення температур зберігання піддається різним хімічним перетворенням, іноді навіть шкідливим. Відомо багато антиокислювачів та інших речовин, що стабілізують каротин у трав’яному борошні. Кращі результати були отримані при використанні сантохіну і дилудіну.

Краще зберігаються штучно зневоднені корми без доступу повітря та світла, при низьких температурах або в умовах зміненого газового середовища.

Список рекомендованої літератури

1. Подпрятов Г.І. та ін. Зберігання і переробка продукції рослинництва. -К: «Мета», 2002, с. 466-475.

2. Подпрятов Г.І., Сеньков А.М., Войцехівський В.І. Технологія виробництва, зберігання та оцінки якості кормів. -К.: ВЦ НАУ. 2003. ст. 49-72.

Контрольні запитання

1. Які ви знаєте штучно зневоднені корми?

2. В чому полягає підготовка сировини для сушіння?

3. Охарактеризуйте обладнання і назвіть технологічний процес приготування штучно зневоднених кормів?

4. Що таке «монокорми»?

5. В чому полягає стабілізація каротину?

ЛЕКЦІЯ

Основи технології приготування та зберігання комбікормів (2 год.)

1. Класифікація комбікормів та сировини для їх виробництва.

2. Рецептура комбікормів та добавок.

3. Технологічний процес приготування розсипних комбікормів.

4. Основи технології гранулювання комбікормів.

5. Особливості способів та режимів зберігання сировини та комбікормів.

Комбікорм — це складна однорідна суміш очищених і подрібнених до необхідної крупнисті різних кормових засобів і мікро добавок, що виробляється за науково-обґрунтованими рецептурами і забезпечує повноцінну годівлю тварин та птиці.

За призначенням і складом комбікорми поділяють на — повно раціонні, комбікорми — концентрати, балансуючі добавки і премікси.

Сировинна база комбікормової промисловості нараховує більше 2 тис. кормових засобів, з яких більше 80% виробляється безпосередньо в сільському господарстві. Основним компонентом комбікормів є зерно та відходи його переробки, соковиті, грубі корми, корми штучного сушіння. Велику групу компонентів для виробництва комбікормів складають білкові корми тваринного походження, мінеральні речовини, корми мікробіологічного синтезу, біологічно активні речовини та ін.

Рецептура комбікормів розробляється галузевими НДІ з урахуванням виду, вікових груп тварин та птиці, а також природнокліматичних особливостей різних районів країни. Рецептам присвоюється певна нумерація.

Технологічний процес виробництва розсипних комбікормів передбачає: відокремлення мінеральних та металомагнітних домішок; відокремлення плівок від зернівок вівса та ячменю; подрібнення компонентів; їх дозування та змішування; зберігання та відпуск готової продукції.

Гранульовані комбікорми виробляють для всіх видів тварин, птиці та риб. Гранулюють комбікорм сухим і вологим способом. Для птиці з гранул виробляють крупку.

Сировину зберігають за видом і якістю.

Комбікорми зберігають за рецептами та за складом

Список рекомендованої літератури

1. Подпрятов Г.І. та ін. Зберігання і переробка продукції рослинництва. -К.: «Мета», 2002, с. 461-466.

2. Подпрятов Г.І., Сеньков А.М., Войцехівський В.І. Технологія виробництва, зберігання та оцінки якості кормів. -К.: ВЦ НАУ. 2003.

Контрольні запитання

1. Які ви знаєте види комбікормів?

2. Яка сировина використовується для виготовлення комбікормів?

3. Як нумеруються рецепти комбікормів?

4. Технологічні операції виробництва розсипних та гранульованих комбікормів.

5. Особливості режимів та способів зберігання комбікормів.