Інші нематеріальні активи:
Бібліотечні фонди;
Малоцінні необігові матеріальні активи;
Тимчасові (нетитуловані) спорудження;
Природні ресурси;
Інвентарна тара;
Предмети прокату.
Структура основних засобів - це
питома вага вартості окремих видів (груп) основних засобів у їхній загальній
вартості, вираженої у відсотках.
Таблиця 1.
Аналіз складу і структури основних
фондів.
|
Показники |
Базисний рік |
Звітний рік |
Відхилення, + - |
|||
|
Вартість, тис. грн. |
Пит. вага, % |
Вартість, тис. грн. |
Пит. вага, % |
У варт., тис. грн. |
У пит. вазі,% |
|
|
Капітальні витрати по поліпшенню земель |
_ |
_ |
_ |
_ |
_ |
_ |
|
Будівлі Спорудження і передатні устрої |
1036 |
42,6 |
1128 |
39,9 |
+92 |
-2,7 |
|
848 |
34,9 |
1022 |
36,2 |
+174 |
+1,3 |
|
|
Машини й устаткування |
275 |
11,3 |
397 |
14,1 |
+122 |
+2,8 |
|
Транспортні засоби |
94 |
3,9 |
119 |
4,2 |
+25 |
+0,3 |
|
Інструменти, прилади, інвентар |
16 |
0,7 |
13 |
0,5 |
-3 |
-0,2 |
|
Робоча і продуктивна худоба |
22 |
0,9 |
18 |
0,6 |
-4 |
-0,3 |
|
Багаторічні насадження |
132 |
5,4 |
124 |
4,4 |
-8 |
-1,0 |
|
Інші основні засоби |
7 |
0,3 |
5 |
0,1 |
-2 |
-0,2 |
|
В С Ь О Г О |
2430 |
100 |
2826 |
100 |
+396 |
- |
З
приведених даних таблиці №1 очевидно, що збільшилася вартість будинку на 92
тис. грн., споруджень - на 174 тис. грн,
машин і устаткування - на 122 тис. грн.,
транспортних засобів - на 25 тис. грн.;
поряд із цим зменшилася вартість робочої та продуктивної худоби на 4 тис., вартість багаторічних насаджень - на 8 тис. грн.
§1. 3. Аналіз забезпеченості основними
засобами і відтворення основних засобів.
Виконання програми виробничим
кооперативом залежить від системи забезпеченості основними засобами
обслуговуючого кооперативу, що може виконувати окремі польові роботи своїми
засобами, вести постачання ПММ для виробничого кооперативу.
Визначаючи забезпеченість у тракторах,
комбайнах, сільсь-когосподарських машинах, необхідно порівняти потребу з
наявністю. Якщо від потреби відняти
наявність, одержимо надлишок або нестачу основних засобів, а якщо наявність розділити
на потребу і результат помножити на 100, одержимо забезпеченість у відсотках.
Забезпеченість складами, сховищами,
елеваторами визначається в залежності від характеру матеріальних цінностей, для
збереження яких вони призначені, прийнятої технології збереження.
Для визначення обсягу ємкостей для
збереження нафтопродуктів, виходять з обсягу робіт у найбільш напружені
періоди, віддаленості від баз постачання, стани доріг. Крім того, необхідно передбачати запас
паливно-мастильних матеріалів, не менш ніж двотижневу потребу в них у найбільш
напружений період.
Оскільки забезпеченість основними
засобами залежить, з одного боку, від їхньої потреби, то при аналізі необхідно
визначити і потребу в різноманітних видах основних засобів. Так потреба в тракторах для виконання окремих
польових робіт визначається по формулі:
де: Km - кількість тракторів;
Ор - обсяг роботи у фізичних одиницях;
Др - дні роботи, за які необхідно виконати роботу;
Нв - норма виробітки;
Кз - коефіцієнт змінності, тобто в скільки змін буде
працювати трактор.
Потреба в
сільськогосподарських машинах визначається, виходячи з кількості тракторів і
складу агрегату.
Потреба у вантажних автомобілях
визначається, виходячи з обсягу вантажоперевезень, часу на один рейс і
кількості днів, за які необхідно перевезти вантаж. Так час на один рейс визначається:
де: Чр
- час одного рейсу;
В1,2 - відстань перевезення;
V1 - швидкість автомобіля без
вантажу;
V2 - швидкість автомобіля з
вантажем;
t1 - час навантаження;
t2 - час розвантаження.
Потім визначається
кількість рейсів за день, зміну:
де: Кр
- кількість рейсів;
Т - час дня, зміни;
Чр - час рейсу.
Після цього визначається
кількість вантажу, що перевезе одна автомашина, для чого кількість рейсів
помножується на вантажопідіймальність автомашин, і потреба в автомашинах буде
дорівнювати обсягу вантажоперевезень, поділеному на кількість вантажу,
перевезеного однією автомашиною.
Для аналізу забезпеченості
основними засобами в динаміці, порівняння з іншими підприємствами, визначають
такі показники, як фондозабезпеченість - вартість основних засобів, що припадає
на одиницю площі сільськогосподарських угідь, тобто
де: Фзаб - фондозабезпеченість;
Воф - вартість основних засобів;
S с/г уг. - площа сільськогосподарських угідь;
і фондoозброєність праці
- вартість основних засобів, що припадають на одиного середньорічного
робітника, тобто
Вартісна оцінка основних засобів
дозволяє визначати показники їх руху і відтворення. Аналізуючи показники руху,
розраховують коефіцієнт надходження, вибуття. Так коефіцієнт надходження
дорівнює: 
Де: Кн - коефіцієнт надходження;
Вп - вартість основних засобів, що надійшли;
Внп - вартість основних засобів на початок аналізованого періоду;
коефіцієнт вибуття - Кв : 
де: Вв - вартість вибулих основних засобів;
Внп - вартість основних засобів на початок аналізованого періоду.
Характеризуючи відтворення
основних засобів, розраховують такі показники:
Абсолютний приріст - Ап: 
Де: Вкп - вартість основних засобів на кінець періоду;
Внп - вартість основних засобів на початок періоду;
Темп росту - Тр: 
Темп приросту - Тп: 
Де: Ап - абсолютний приріст;
Внп - вартість основних засобів на початок аналізованого періоду.
Коефіцієнт запровадження в
дію основних засобів визначається співвідношенням вартості введених основних
засобів до вартості що надійшли 
Де: Кзв - коефіцієнт запровадження в дію основних засобів;
Ввв - вартість введених в експлуатацію основних засобів;
Вп - початкова вартість основних засобів.
Коефіцієнт зносу основних
засобів - Кз визначається співвідношенням суми зносу до початкової вартості
основних засобів:
де: Сз - сума зносу;
Вп - початкова вартість основних засобів.
Коефіцієнт збереження
основних засобів визначається відношенням залишкової вартості основних засобів
до їхньої початкової вартості. Залишкова вартість визначається як різниця між
початковою вартістю і сумою зносу: 
де : Кзб - коефіцієнт збереження основних засобів;
З - залишкова вартість основних засобів.
Показники руху і відтворення
основних засобів порівнюються по роках у динаміці. Аналіз ведуть за окремими
групами і видами основних засобів.
§1. 4. Аналіз ефективності використання
основних засобів.
Ефективність використання
основних засобів залежить від багатьох чинників: сполучення галузей у
виробничих кооперативах, структури основних засобів, раціональності їх
використання. Від рівня використання
основних засобів залежить їх потреба і зниження витрат на їх експлуатацію. Використання кожного виду основних засобів
характеризується специфічними показниками.
Так використання машино-тракторного парку може бути визначено
коефіцієнтом використання, як відношення машино-днів у роботі до машино-днів
перебування в кооперативі:
Так само можна характеризувати їх
використання обсягом виконаної роботи на один трактор, комбайн,
автомобіль. Використання устаткування
характеризується тривалістю їхньої зайнятості в часі (протягом року, сезону), а
також їх завантаженістю в період безпосереднього виконання роботи.
Використання складських
приміщень, сховищ визначається рівнем заповнювання площі, кількістю збереження
продукції на 1м3 обсягу складу або елеватора.
Ефективність використання всієї
сукупності основних засобів відбивається у фондовіддачі й у протилежному
показнику - фондоємкості. Фондовіддача визначається відношенням вартості
товарної продукції до вартості основних засобів. Розрахунок роблять по формулі:
де: Фв - фондовіддача;
Тп - товарна продукція (оскільки
обслуговуючий кооператив може бути збутовим і реалізувати продукцію виробничого
кооперативу).
Оз - вартість основних засобів.
Фондоємкість - це протилежний
показник фондовіддачі і розраховується відношенням вартості основних засобів до
вартості товарної продукції, для аналізу впливу цих чинників, використовуючи
спосіб ланцюгової підстановки. Необхідно
визначити розрахунковий (підставний) показник - яка була б фондовіддача при
сумі виторгу звітного періоду і вартості основних засобів у базисному
періоді. Різниця між розрахунковою
фондовіддачею і фондовіддачею в базисному періоді покаже вплив змін у сумі
товарної продукції на фондовіддачу, а різниця між фондовіддачею звітного
періоду і розрахункової - покаже вплив змін у вартості основних засобів на
фондовіддачу.
Таблиця №2
Аналіз впливу чинників на
фондовіддачу
|
№ |
Показники |
Базисний період |
Звітний період |
Відхилення +,- |
|
1. |
Вартість товарної продукції, тис. грн. |
824 |
876 |
+52 |
|
2. |
Вартість основних засобів, тис. грн. |
2430 |
2826 |
+396 |
|
3. |
Фондовіддача = |
33.91 |
31.00 |
-2. 91 |
грн 4. Яка була б фондовіддача при вартості
товарної продукції в звітному періоді і вартості основних засобів базисного
періоду:
5. Вплив змін у вартості
товарної продукції на фондовіддачу:
6. Вплив змін у вартості основних засобів на фондовіддачу:
де: Тп зв п - товарна продукція звітного періоду;
Тп б п - товарна продукція базисного періоду;
Ос зв п - вартість основних засобів звітного періоду;
Ос б п -вартість основних засобів базисного періоду.
Аналізуючи фондовіддачу,
необхідно відзначити, що вона знизилася на 2 грн 91коп., тому що в базисному
періоді реалізовано продукції в розрахунку на 100 грн основних засобів на 33
грн 91коп, а в звітному періоді на 31 грн. Це відбулося за рахунок того, що
було задіяно основних засобів на 396 тис.грн більше (2826-2430), і за рахунок
цього фондовіддача знизилася на 5 грн.05коп, і хоча реалізація продукції зросла
на 52 тис.грн (876-824), що призвело до росту фондовіддачі у цілому
фондовіддача знизилася на 2 грн.91коп.
Поряд з аналізом економічної
ефективності основних засобів дуже важливо встановити, наскільки вони
забезпечують поліпшення умов праці робітників, сприяють поліпшенню матеріальних
і культурних потреб людей, тобто визначається соціальна ефективність. Економічний ефект від використання основних
засобів характеризується заощадженням і поліпшенням навколишнього середовища.
§1. 5. Аналіз використання
машино-тракторного парку.
Сільськогосподарська техніка, що
обслуговує основне виробництво, є найбільш активною частиною основних
засобів. Ефективне використання
тракторного парку є вирішальним чинником у виконанні виробничої програми.
Тому метою аналізу використання
сільськогосподарської техніки є поліпшення машиновикористання, підвищення
виробітки машин, зниження витрат праці і засобів на одиницю виконаних робіт.
Задачами аналізу використання
техніки є: вивчення стану використання парку машин, виявлення внутрішніх
резервів і розробка заходів щодо поліпшення машино-тракторного парку.
Для аналізу використання
тракторів застосовуються такі показники: річний виробіток трактора
розраховується розподілом обсягу виконаних робіт на середньорічну кількість
тракторів; денний виробіток трактора визначається розподілом обсягу виконаних
робіт на машино-дні роботи тракторів; змінний виробіток трактора - відношення
обсягу тракторних робіт до машино-змін роботи тракторів; коефіцієнт змінності,
що показує, у скільки змін щодня працювали трактора, і визначається розподілом
машино-змін на машино-дні. Економічним
показником використання тракторів є собівартість умовного еталонного гектара
або т-км, якщо трактори були зайняті на перевезенні вантажів.
Ці показники застосовують,
насамперед, для аналізу використання техніки і визначення резервів поліпшення
експлуатації. Аналіз проводять протягом
року по основних періодах виконання механізованих робіт (по окремих агрегатах,
машинах однієї марки - і за підсумками року).
Таблиця №3.
Використання
машино-тракторного парку.
|
№ |
Показники |
Базисний рік |
Звітний рік |
В% до баз. року |
|
1. |
Середньорічна кількість тракторів |
|
|
|
|
|
а) фізичних |
9 |
10 |
111,1 |
|
|
б) еталонних |
8 |
9 |
112,5 |
|
2. |
Виконано робіт, ум.ет.га. |
10080 |
12456 |
123,6 |
|
3. |
Виробіток на 1 трактор за рік |
|
|
|
|
|
а) машино-днів |
224 |
213 |
95,1 |
|
|
б) машино-змін |
226 |
221 |
97,8 |
|
|
в) коефіцієнт використання пори року (р. 3а/365) |
0,61 |
0,58 |
95,1 |
|
4. |
Коефіцієнт змінності (р. 3б/р. 3а) |
1,008 |
1,03 |
102,2 |
|
5. |
Вироботано умовних еталонних гектарів на 1 еталонний трактор |
|
|
|
|
|
а) за рік (р.2/р.1б) |
1260 |
1384 |
109,8 |
|
|
б) за день (р.5а/р.3а) |
5,62 |
6,5 |
115,6 |
|
|
в) за зміну (р5а/р.3б) |
5,57 |
6,3 |
113,1 |
|
6. |
Витрата дизельного палива на 1 еталонний га, кг. |
6,8 |
6,5 |
95,6 |
|
7. |
Собівартість 1ум. еталонного гектара, грн. |
5,74 |
6,12 |
106,6 |
Дані таблиці №3 свідчать про те, що
забезпеченість тракторами в еталонному численні перевищила за аналізований рік
на 12,5%. Скоротилось число машино-днів
у розрахунку на 1 трактор на 4,9%. Зріс
денний виробіток трактора на 15,6%, а змінний - на 13,1%, зросла і собівартість
умовного еталонного гектара на 6,6%.
Хоча і незначно, але скоротилася витрата дизельного палива на
Вплив на обсяг робіт тракторів
окремих чинників визначається прийомами ланцюгової підстановки, поперемінною
заміною числових значень базисних показників звітними і наступним зіставленням
двох суміжних обсягів.
Таблиця №4.
Вплив основних факторів
на обсяг роботи тракторів.
|
№ |
|
ВАРІАНТИ |
||||
|
Базисний рік |
2 |
3 |
4 |
Звітний рік |
||
|
1. |
Число календарних днів |
365 |
365 |
365 |
365 |
365 |
|
2. |
Число тракторів,
ум.ет.шт. |
8 |
9 |
9 |
9 |
9 |
|
3. |
Коефіцієнт використання
пори року |
0,61 |
0,58 |
0,54 |
0,54 |
0,64 |
|
4. |
Коефіцієнт змінності |
1,008 |
1,03 |
1,03 |
1,00 |
1,00 |
|
5. |
Змінний виробіток,
ум.ет.га |
5,57 |
6,3 |
6,3 |
6,3 |
6,3 |
|
6. |
Обсяг роботи в ум.ет.га |
10080 |
12456 |
13642 |
13245 |
13245 |
|
7. |
Зміна обсягу (5-1), в
т.ч. за рахунок: |
+3165 |
|
|
|
|
|
|
кількості эталонних
тракторів (2-1) |
|
+2376 |
|
|
|
|
|
використання пори року
(3-2) |
|
|
+1186 |
|
|
|
|
зміна змінності (4-3) |
|
|
|
-397 |
|
|
|
зміна змінного
виробітку (5-4) |
- |
|
|
|
- |
Вплив екстенсивних чинників, збільшення
кількості тракторів збільшило обсяг робіт на 2376 ум.ет.га га, збільшення коефіцієнта використання часу ще
збільшило обсяг робіт на 1186 ум.ет. га,
і тільки зниження коефіцієнта змінності привело до зменшення обсягу робіт на
397 ум.ет. га, тому в цілому обсяг робіт
збільшився на 3165 ум.ет. га.
§ 1.6. Аналіз використання транспортних засобів.
Транспортні засоби обслуговуючого
кооперативу роблять різноманітні послуги виробничому кооперативу: ввіз покупних
матеріалів, вивіз сільськогосподарської продукції, вивіз добрив, сіна, зеленої
маси і т.д.
Задачами аналізу є визначення
резервів поліпшення використання кожного виду транспортних засобів і зниження
собівартості перевезень, вибір найбільш економічних у конкретних умовах видів
транспорту на перевезеннях окремих вантажів.
У зв'язку з великою розмаїтістю
вантажопідіймальності застосовуваних автомобілів визначається середня
вантажопідіймальність однієї автомашини шляхом розподілу загального тоннажу на
середню кількість автомобілів.
Використання автомобілів
характеризується співвідношеннями: перебуванням автомобіле-днів у роботі й у
кооперативі; корисного і загального пробігу автомашин. У прикладі коефіцієнт використання
автомобілів (таблиця №5) нижче, ніж у базисному періоді, на 30%, тому що в
базисному періоді передбачалося 30% часу простоїв автомашин, фактично ті
простої склали 51%, тобто більш половини часу року. Варто з'ясувати, що викликало збільшення
простоїв - нестача в ПММ, або простої через несправність автомобілів і т.д.
Середня вантажопідіймальність
автомашин вище, ніж у базисному періоді на 0,05 т. Але коефіцієнт вантажопідіймальності був підвищений
із 0,80 до 1,17. Це дозволило збільшити обсяг вантажоперевезень на 4%.
Кількісний вплив окремих чинників
на обсяг вантажоперевезень, виконаних автомобільним транспортом, визначається
за допомогою розрахунків, показаних у таблиці №5.
Обсяг вантажоперевезень був
збільшений за рахунок збільшення кількості автомобілів на 1, і за рахунок цього обсяг
вантажоперевезень збільшився на 68,7 тис. т-км.
Таблиця №5
Аналіз використання
вантажних автомобілів
|
№ |
|
Базисний період |
Звітний період |
У % до базисного періоду |
|
1. |
Середнє число
автомобілів |
11 |
12 |
- |
|
2. |
Автомобіле-тонн |
40,7 |
45,0 |
110,6 |
|
3. |
Середня
вантажопідйомність автомобіля, т |
3,70 |
3,75 |
101,3 |
|
4. |
Автомобіле-дні
перебування у кооперативі |
4004 |
4368 |
109,1 |
|
5. |
в т. ч. в роботі |
2802 |
2160 |
77,1 |
|
6. |
Коефіцієнт використання
автомобілів (р.5/р.4) |
0,70 |
0,49 |
70,0 |
|
7. |
Загальний пробіг
автомобілів, тис. км |
420 |
369 |
87,8 |
|
8. |
в т. ч. з вантажем |
252 |
177 |
70,2 |
|
9. |
Коефіцієнт використання
пробігу (р.8/р.7) |
0,6 |
0,5 |
83,3 |
|
10. |
Середньодобовий пробіг
автомобіля (р.7/р.5) |
150 |
170 |
113,3 |
|
11. |
Виконано робіт, тис.
т-км |
746 |
776 |
104,0 |
|
12. |
Виробіток на 1
автомобіль, тис. т-км |
68 |
64 |
94,1 |
|
13. |
Технічно можливий обсяг
роботи, тис. т-км (р.8*р.3) |
932 |
663 |
71,1 |
|
14. |
Коефіцієнт використання
вантажопідйомності |
0,80 |
1,17 |
146,2 |
|
15. |
Собівартість 1 т-км,
грн. |
0,25 |
0,32 |
128 |
Далі розглянемо вплив окремих
факторів на обсяг виконаних робіт вантажного автотранспорту. Дані для цоьго
розташовані в табл 6.
Розрахунки впливу чинників на
обсяг виконаних вантажоперевезень провадяться по формулах:
Вплив змін у кількості автомашин
на обсяг вантажоперевезень:
Вплив змін у кількості
машино-днів у роботі на обсяг вантажоперевезень:
Вплив змін у середньодобовому
пробігу на обсяг вантажоперевезень:
Вплив змін у середній завантаженості
автомашин на обсяг вантажоперевезень:
,
де: Кф(баз) – кількість автомашин фактична (базисна);
Д роб ф(баз) – дні роботи автомашин фактичні (базисні);
Пр доб Ф(баз) – середньодобовий пробіг фактичний (базисний);
Вант ф(баз) –середня
вантажопідйомність фактична (базисна).
Таблиця №6
Вплив окремих факторів на обсяг виконаних робіт вантажного автотранспорту.
|
№ |
ПОКАЗНИКИ: |
Базисний період |
Звітний період |
Відхилення (+,-) |
|
1. |
Середнє число автомашин |
11 |
12 |
+1 |
|
2. |
Число машино-днів в
роботі на одну автомашину |
254 |
180 |
-74 |
|
3. |
Середньодобовий пробіг
автомашини з вантажем, км |
90 |
82 |
-8 |
|
4. |
Середня завантаженість
1 автомашини |
2,97 |
4,38 |
+1,40 |
|
5. |
Виконано, тис. т-км |
746 |
776 |
+30 |
|
6. |
Відхилення в обсягу
виконаних робіт, тис. т-км |
х |
х |
+30 |
|
|
в т.ч. за рахунок зміни: |
|
|
|
|
|
числа автомашин |
х |
х |
+68,7 |
|
|
числа машино-днів в
роботі |
х |
х |
-237,3 |
|
|
середньодобового пробігу
автомашини з вантажем |
х |
х |
-51,4 |
|
|
середньозавантаженості
машини |
х |
х |
+250 |
За рахунок підвищення
вантажопідіймальності (із 2,97 до 4,38) обсяг вантажоперевезень збільшився на
250 тис. т-км. Проте, зменшення середньодобового числа машино-днів
у роботі з 254 до 180 привело до
зменшення вантажоперевезень на 237,3 тис. т-км, а зменшення середньодобового
пробігу з вантажем із 90 до
ТЕМА 2. Аналіз збереження і переробки сільськогосподарської
продукції.
§ 2.1. Задачі і джерела даних аналізу.
Організація роботи обслуговуючих
кооперативів, що займаються збереженням і переробкою сільськогосподарської
продукції, потребує детального аналізу і визначення потреби в сховищах і засобах
для переробки продукції.
Задачами аналізу є: обгрунтування
обсягу збереження і переробки продукції, забезпечення найбільш повного
використання засобів виробництва і робочої сили, зменшення витрат і недопущення
зниження якості сільськогосподарської продукції, підвищення ефективності роботи
виробничого кооперативу, збереженням і переробкою продукції якого займається
обслуговуючий кооператив.
Джерела даних: Закон України «Про
сільськогосподарську кооперацію»; державні стандарти на продукцію, що
зберігається та переробляється ; нормативно-довідкова література; дані
бухгалтерського й оперативно-технічного обліку.
§ 2.2 Аналіз збереження зерна.
Якість свіжезібраного зерна
залежить, в основному, від умов дозрівання, рівня вологості на період і після
збирання. Комплекс процесів, що
протікають у зернах і насіннях при дозріванні, призводить до поліпшення
посівних і технологічних якостей і визначає дозрівання.
У результаті аналізу необхідно
встановити, як здійснювалося дозрівання, рівень післязбирального обробітку
зерна, режим і засоби збереження зернових, визначити розмір природного спадання
при збереженні.
Післязбиральне дозрівання значно
прискорюється, якщо зерно відразу ж після збирання добре просушене і
зберігається при підвищеній температурі (20-22 0С) і гарному доступі
повітря.
При сприятливих умовах збереження
процес післязбирального дозрівання зерна закінчується протягом від 6-8 місяців
до 10-15 місяців.
При порушенні режиму обробітку і
збереження зерно може прорости, тому необхідно встановити, як здійснювалася
післязбиральна обробка:
а) як були підготовлені
тік і сховища до прийому нового врожаю;
б) правильно встановити
якість зернової маси;
в) проаналізувати
організацію збереження, тому що партії зерна повинні бути розміщені з урахуванням
його цільового призначення (продовольче, фуражне, посівний матеріал),
вологості, наявності домішок, рівня зараженості шкідниками і хворобами. Крім того, насіння повинно бути розміщене не
тільки по сортах, але і по репродукціях і класах;
г) контроль за
збереженням і якістю проведення технологічних операцій.
Результати збереження визначає
матеріально-технічна база, що включає: токи, сховища, комплекс машин, що
необхідні для проведення сушіння, вентилювання, транспортування; склади для
збереження матеріалів, протипожежних засобів техніки безпеки, службових
помешкань. Тому необхідно проаналізувати
матеріально-технічну базу, установити, наскільки вона забезпечує обсяг
виробництва виробничих кооперативів.
У залежності від подальшого
призначення пшеницю висушують до вологості, призначеної для переробки, до
15,5-14,5%, для збереження - 14-15%, для тривалого збереження - 13-14%, а
кукурудзу, відповідно, 14-16%; 13-14%; 12-13%.
Вологість вівса і проса, що
призначені для переробки на крупу, не повинна бути вище 13,5% і не нижче 12,5%;
гречки - не вище 14,5% і не нижче 13,5%.
Необхідно проаналізувати
організацію збереження, тобто збереження здійснюється в мішках або насипом у
сховищах, при цьому висота насипу в сховищі і висота штабелів при збереженні в
мішках повинна бути:
Таблиця №7
|
№ |
КУЛЬТУРА |
Кількість мішків |
Висота в м. |
|
1. |
Пшениця, жито, ячмінь, овес, горох, рис,
кукурудза в зерні |
15 |
3,5 |
|
2. |
Квасоля й інші бобові, крім гороху |
15 |
2,5 |
|
3. |
Просо, соя |
15 |
- |
|
4. |
Соняшник |
12 |
2,0 |
Для успішного збереження зерна необхідно
здійснювати контроль за температурою зерна, що залежить від його стану в період
збереження.
Таблиця №8
Терміни здійснення контролю за
температурою зерна при збереженні.
|
Стан вологості |
Свіжезібране зерно протягом 3 місяців
із моменту збереження |
При температурі: |
||
|
00С та нижче |
Від 0 до 100С |
100С |
||
|
Сухе |
1раз у 3 дні |
1раз у 15 днів |
1 раз у 15 днів |
1 раз у 10 днів |
|
Середньої сухості |
1 раз у 2 дні |
1 раз у 10 днів |
1 раз у 10 днів |
1 раз у 5 днів |
|
Вологе |
Щодня |
1 раз у 7 днів |
1 раз у 5 днів |
щодня |
Для оцінювання збереження необхідно визначити
розмір природного спадання і розмір недостачі в процесі збереження.
Розмір природнього спадання
визначається за такими нормативами :
Таблиця №9
Норми природного спадання зерна при зберіганні, %
|
|
Терміни зберігання до |
У сховищах |
На площах, які пристосовані для зберігання |
||
|
Насипом |
У тарі |
В елеваторі |
|||
|
Пшениця, жито, ячмінь |
3міс. 6міс. 1рік |
0,07 0,09 0,12 |
0,04 0,06 0,09 |
0,05 0,07 0,10 |
0,12 0,16 - |
|
Гречка та рис нелущений |
3міс. 6міс. 1рік |
0,08 0,11 0,15 |
0,05 0,07 0,10 |
0,06 0,08 0,12 |
- - - |
|
Просо, чуміза, сорго |
3міс. 6міс. 1рік |
0,11 0,15 0,19 |
0,06 0,08 0,10 |
0,07 0,09 0,14 |
- - - |
|
Кукуруза зерно |
3міс. 6міс. 1рік |
0,13 0,17 0,21 |
0,07 0,10 0,13 |
0,08 0,12 0,16 |
0,18 0,22 - |
|
Горох, боби, квасоля, віка та соя |
3міс. 6міс. 1рік |
0,07 0,09 0,12 |
0,04 0,06 0,08 |
0,05 0,07 0,10 |
- - - |
|
Насіння соняшника |
3міс. 6міс. 1рік |
0,20 0,25 0,30 |
0,12 0,15 0,20 |
0,14 0,18 0,23 |
0,24 0,30 - |
Результативність збереження
сільськогосподарської продукції оцінюють технологічною, економічною, соціальною
й екологічною ефективністю.
Технологічна ефективність
оцінюється виходом продукції на
Економічна ефективність
оцінюється такими показниками: вихід продукції у вартісному вираженні на
Соціальна ефективність оцінюється
динамікою середньої оплати праці по кооперативу.
Екологічна ефективність
передбачає випуск екологічно чистої продукції.
§ 2.3 Аналіз переробки зерна.
У процесі переробки зерна одержують муку і крупи. Для готування хліба використовують муку з
зерна м'якої пшениці з достатнім утриманням (більш 14%) білка з клейковиною
гарної якості. Для кондитерських виробів
необхідна мука з пшениці з утриманням білка 9-11% або з великим утриманням
крохмаля. Тверда пшениця є основною
сировиною для виготовлення високоякісних макаронних виробів.
Задачею аналізу є встановити
обсяг переробки зерна, із яких сортів виробляється мука, наскільки вона
відповідає галузевим стандартам України і які витрати на переробку.
Оцінка зерна, що йде на
переробку, дається про вміст домішок.
Відповідно до Держстандарту 46. 004-99 у пшениці не повинно бути більше
%: зерен ячменя, жита, а також пророслих зерен цих культур, і пшениці - 5,0;
бур'янистих домішок - 0,4; шкідливих домішок - 0,05; фузаріозних зерен не
допускається.
Визначається вихід муки, тобто
кількість муки, отриманої з зерна в результаті його помолу. Вихід виражається у відсотках від маси
переробленого зерна. Так може бути
100%-ний вихід (практично 99,5%-ний), якщо все зерно перероблене на муку,
неоднорідну по розмірах часток, до складу яких входить ендосперм і оболонка. Встановлюють, який обсяг муки отримано по
сортах:
Таблиця №10
|
Сорти муки: |
Вихід муки в %: |
|
Пшенична: |
|
|
Оббивна (односортна) |
96 |
|
Другого сорту (односортна) |
85 |
|
Другосортна і третьосортна |
78 |
|
Поліпшена другого сорту |
77 |
|
Третьосортна |
75 |
|
Першого сорту |
72 |
|
другосортна |
70 |
|
Житня: |
|
|
Оббивна (односортна) |
95 |
|
Другосортна |
78 |
|
Сіяна (односортна) |
63 |
Загальний вихід муки, в основному, повинний
бути не менше 70%, тому що в нормально наповненому зерні пшениці утримання
ендосперма досягає 80-85%.
Показники, що характеризують
загальний стан зерна, що йде в переробку на крупу, регламентують якість. До таких показників відносяться: колір зерна,
запах, що характерний для нормального здорового зерна, бур'янисті домішки (від
1% - у горосі, до 3% - у гречці і просі), зернова домішка (від 2% - у рисі і
ячмені і до 6% - у просі). Вологість
зерна теж нормується по кожній культурі: від 14,5% - для ячменя і 16% - для
гречки.
Аналізується матеріально-технічна
база переробного виробництва, чисельність робітників, зайнятих на переробці,
витрати на переробку.
Оцінка переробки продукції
дається порівнянням фактичного обсягу продукції, що переробляється, до планової
або договірної кількості. Аналіз витрат
ведеться по таких статтях: матеріальні витрати усього, у т.ч. - сировина,
допоміжні матеріали, плата за воду, паливо, електроенергія, витрати на оплату
праці, відрахування, амортизація основних засобів. Визначається структура витрат.
Таблиця №11
Склад і
структура витрат по борошномольному виробництву на 1 тонну продукції.
|
Статті витрат |
Базисний період |
Звітний період |
Відхилення, +- |
|||
|
Сума, грн. |
Питома вага, % |
Сума, грн. |
Питома вага, % |
Сума, грн. |
Питома вага, % |
|
|
Матеріальні витрати
всього: |
466,30 |
78,47 |
480,72 |
78,21 |
+14,42 |
-0,26 |
|
в т. ч. сировина |
456,27 |
76,78 |
470,38 |
76,53 |
+14,11 |
-0,25 |
|
допоміжні матеріали |
1,7 |
0,29 |
1,75 |
0,28 |
+0,05 |
-0,01 |
|
плата за воду |
2,00 |
0,34 |
0,02 |
0,02 |
-1,98 |
-0,22 |
|
електроенергія |
8,31 |
1,4 |
8,57 |
1,39 |
+0,26 |
-0,01 |
|
оплата праці |
21,00 |
3,53 |
24,74 |
4,02 |
+3,74 |
+0,49 |
|
відрахування |
9,00 |
1,51 |
9,28 |
1,51 |
+0,28 |
- |
|
амортизація основних засобів |
13,62 |
2,29 |
14,04 |
2,28 |
+0,42 |
-0,01 |
|
Інші витрати |
72,29 |
12,17 |
75,53 |
12,29 |
+3,24 |
+0,12 |
|
ВСЬОГО ВИТРАТ |
594,22 |
100 |
614,65 |
100 |
+20,43 |
- |
Аналізуючи витрати по борошномельному
виробництву, необхідно відзначити, що найбільшу питому вагу складають витрати на
сировину - 76,53 гРН. на 1 т, і незначну питому вагу - витрати на оплату праці
(4,02%). У цілому витрати на 1 тонну
зросли на 20 грн. 43 коп. і собівартість
1 т муки склала 614 грн. 65 коп. проти
594 грн. 22 коп.
§ 2.4. Аналіз збереження і переробки
овочів і плодів.
Створення обслуговуючих
кооперативів, що займаються збереженням і переробкою овочів і плодів, дозволяє
забезпечити на місці безвідхідну діяльність виробничих кооперативів. Це створює можливість підвищення ефективності
сільськогосподарського виробництва за рахунок скорочення періоду розірвання між
термінами збирання і переробки продукції.
Це сприяє зберіганню її якості і зменшенню відходів.
Задача аналізу - визначити
виконання плану (договору) по збереженню і переробці продукції в цілому та в
асортименті використання сховищ і потужностей по переробці, установити витрати
на збереження і переробку овочів і плодів.
Збереження картоплі, овочів і
плодів можна підрозділити на два засоби: польовий (найпростіші тимчасові
спорудження) і в стаціонарних сховищах.
Другий метод - більш
сучасний. Стаціонарні сховища діляться
на безліч типів по їхній місткості, планованим особливостям, системам підтримки
режиму збереження, механізації і розміщенню продукції. Найбільше підхожий засіб збереження вибирають
по технологічних і економічних показниках.
Основні технологічні показники - точність підтримки режиму в оптимальних
межах і максимальний термін збереження з найменшими втратами. Ці зведення
беруть із типових проектів, довідників або з практики експлуатації
споруджень. До економічних показників
відносять: капітальні витрати на будівництво, витрати по експлуатації.
При буртовому збереженні
капітальні витрати невеликі (4-6 грн/т), але щорічно восени потрібно багато робочих
рук. Крім того, регулювання умов збереження і реалізація продукції взимку із
буртів утруднена. При експлуатації
сховищ капітальні витрати значно вищі (до 250грн/т), але менше витрати праці й
полегшується регулювання режиму збереження.
Зведення сховищ, оснащення системами по підтримці оптимальних умов
розміщення і товарної обробки продукції - основа розвитку збереження овочів і
плодів у сучасних умовах. При цьому
високі капітальні вкладення на споруду й устаткування сховищ компенсуються
зниженням витрат праці і втрат продукції.
Основою переробки овочів і плодів
є консервування. Консервування - це
різні засоби зберігання швидкопсувної продукції. При аналізі необхідно вибрати
засоби консервування в залежності від виду продукції та її якості. Існують такі
засоби консервування: біохімічний (мікробіологічний, ферментативний), фізичний
і хімічний.
Мікробіологічний - квашення
капусти, соління томатів і огірків, мочіння яблук і ін.
Фізичний засіб, найбільше
поширений, пов'язаний із дією високих температур, низьких температур, високого
осмотичного тиску .
Хімічний засіб консервування заснован на дії
кислотності середовища.
Оцінка переробного виробництва
дається по таких показниках: якість сировини (ботанічний сорт, товарний вид,
однорідність), спеції всіх складових рецептури, якість підготування сировини і
складових рецептури (миття, очищення, різання, роздрібнення, теплова обробка й
ін., передбачені технологічним процесом роботи); наявність відповідного
устаткування; наявність відповідної тари та її підготування; дотримання всієї
технології обробки, переробки й упаковування; оптимальний режим збереження
консервованої продукції.
§ 2.5. Аналіз збереження і переробки
молока.
Основна маса молока, що надходить на
переробку, припадає на коров'яче молоко.
Склад молока непостійний і залежить від багатьох чинників, серед яких
найбільше значення мають порода, вік тварин, умови годівлі й утримання, стан
тварин, їх індивідуальні особливості, техніка доїння і збереження молока до
надходження в переробку. Якість молока
так залежить від температури збереження:
Таблиця №12.
,
На обсяг реалізованої продукції впливає наявність продукції і
її використання на внутрішньогосподарські потреби.
, тобто
,
.
=І заг.
;
.
.
.
;
.