“Ентомологія та Фітопатологія” 

 

Зошит - щоденник

для навчальної практики для студентів 2 курсу  спеціальності

 “Агрономія” зі спеціалізацією з захисту рослин

 

 

В даному посібнику подаються практичні поради, теоретичні вказівки та прикладні завдання з навчальної практики з ентомології та фітопаталогії.

 

Зміст

 

1.   Вступ.

2.   Кваліфікаційна характеристика умінь і навичок з навчальної практики.

3.   Критерії оцінки практичних знань студентів з навчальної практики.

4.   Тематика практик.

  1. Вивчення методів збору комах, типів ушкоджень комахами, симптомів прояву хвороб і методик виявлення, облік чисельності комах і ступеня поразки хворобами.

  2. Вивчення видового складу шкідників і хвороб зернових культур.

  3. Вивчення видового складу шкідників і хвороб зернобобових культур.

  4. Вивчення видового складу шкідників і хвороб технічних культур.

  5. Вивчення видового складу шкідників і хвороб овочевих культур.

  6. Вивчення видового складу шкідників і хвороб плодових культур.

  7. Вивчення видового складу шкідників і хвороб ягідних культур і винограду. 

  8. Облік чисельності шкідників і ступеня поразки хворобами польових і технічних культур.

  9. Облік чисельності шкідників і ступеня поразки хворобами зернових культур.

  10. Облік чисельності шкідників і ступеня поразки хворобами овочевих культур.

  11. Облік чисельності шкідників і ступеня поразки хворобами плодових культур.

  12. Упорядкування карт поширення і чисельності видового складу шкідників і хвороб, ступеня ушкодження комахами і поразки хворобами. Монтування колекції шкідників і оформлення гербаріїв по типах ушкоджень і симптомах прояву хвороб.

5.   Література.

 

Вступ

 

Використання прогресивних технологій при вирощуванні сільськогосподарських культур і наявність непридатних ділянок сільгоспугідь змушує  велику увагу приділяти питанням захисту культур від шкідників, хвороб і бур'янів.

В даний час у плані інтегрованої програми захисту рослин сільськогосподарських культур від шкідників і хвороб найбільш прогресивним є застосування прогнозованої системи заходів, що суттєво змінюють існуючу тактику боротьби ыз шкідниками та хворобами. 

Збір даних про ступінь зараженості сільськогосподарських культур шкідниками і ступеня поразки хворобами, встановлення оптимальних строків боротьби з ними на підставі знань біологічних і морфологічних особливостей, що дозволяють установити видову приналежність шкідників і хвороб, здійснюється шляхом обстежень і урахування чисельності шкідливих і корисних організмів, ступеня поразки хворобами, котрим студенти навчаються в період проходження навчальної практики по предметах “Ентомологія” і “Фітопатологія”.

За період навчальної практики студент повинен знати кваліфікаційну характеристику умінь і навичок з навчальної практики і  вміти використовувати придбані знання в подальшій виробничій діяльності.

 

Кваліфікаційна характеристика умінь і навичок з навчальної практики

 

Студент повинен ЗНАТИ:

Методи проведення обстеження з метою виявлення шкідників і хвороб.

Методи проведення грунтових розкопок.

Методи прогнозування появи шкідливих організмів.

Методи визначення видового складу шкідників і хвороб.

Методи визначення фітосанітарного стану посівів.

Методи визначення ефективності захисних заходів.

Морфологічні особливості шкідників і хвороб.

Біологію розвитку ентомопатогенів

Типи ушкодження рослин.

Симптоми прояву хвороб.

Методи розробки інтегрованих систем захисту рослин.

Студент повинен ВМІТИ:

Проводити облік шкідників, хвороб і бур'янів.

Проводити обстеження з метою виявлення зимуючих стадій шкідників.

Проводити весняно-літні обстеження з метою установлення фітосанітарного стану посівів.

Проводити осінні розкопки з метою визначення зимуючого запасу шкідників.

Проводити обстеження й обліку зимуючого запасу і шкідливих організмів на вегетуючих культурах.

Оформляти необхідні документи.

Використовувати необхідне устаткування для проведення обстежень і обліку шкідників і хвороб.

Визначати ступінь розвитку хвороб.

Визначати враженість шкідниками  сільськогосподарських культур.

Проводити облік чисельності шкідників і хвороб до і після обробки пестицидами.

Визначати фази ушкодження рослин.

Визначати фази органогенезу рослин.

Підбирати асортимент засобів захисту рослин.

 

Критерії оцінки практичних знань студентів з навчальної практики:

 

«Відмінно»:

1. Творчий підхід до виявлення типів ушкоджень шкідниками і типів поразки хворобами, визначенню їхнього видового складу.

2. Самостійне визначення видового складу шкідників і хвороб по зібраному гербарному і колекційному матеріалу за допомогою викладача.

3. Уміння чітко визначати чисельність комах на 1 рослину або м2 і ступінь поразки хворобами по бальній шкалі і відсотку поразки.

4. Самостійно складати карти поширення шкідників і хвороб і ступеня ушкодження і поразки ними сільгоспкультур в межах господарства.

5. Правильно готувати колекційний, гербарний і фіксований  матеріал.

 

«Добре»:

1.  Студент уміє виявити типи ушкоджень і прояви хвороб на культурах, але припускається  незначних помилок при визначенні видового складу шкідників і хвороб.

2.    Володіє методикою визначення видового складу комах і хвороб за допомогою визначника.

3.    Незначні помилки при визначенні чисельності шкідників і ступеня поразки хворобами.

4.    Невеличкі помилки в масштабах при упорядкуванні карт поширення шкідників і хвороб.

5.    Є незначні порушення стандартів при оформленні гербарію і колекцій.

 

«Задовільно»:

1.    Недостатньо виявляє типи ушкоджень і прояв хвороб по культурах.

2.    Припускається помилок при визначенні видового складу шкідників і хвороб.

3.    Недостатньо вміє застосувати на практиці методику обліку комах і ступеня поразки хворобами.

4.    Припускає недбалість у виготовленні гербарного і колекційного матеріалу.

 

«Незадовільно»:

1.    Не вміє виявити типи ушкоджень і симптоми прояву хвороб.

2.    Не володіє методикою визначення видового складу шкідників і хвороб за допомогою визначника.

3.    Не знає методики обліку чисельності комах і ступеня поразки хворобами.

4.    Не вміє складати карти поширення шкідників і хвороб.

5.    Відсутність гербарного і колекційного матеріалів по практиці.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бондаренко І.В., Поспєлов С.М. Загальна і сільськогосподарська ентомологія. – М.: Колос, 1983.

  2. Дементьєва М.І., Вигонський М.І. Хвороби плодів, овочів і картоплі при зберіганні: альбом – М.: Агропромвидат, 1988.

  3. Савковський П.П. Атлас шкідників плодових і ягідних культур. – К.: Урожай, 1990.

  4. Славгородська-Курпієва Л.Є., Славгородський В.Є., Попов П.Г. Захист сільськогосподарських культур від шкідників і хвороб. – Сімферополь: Бізнес-Інформ, 2001.

  5. Васильєв В.П. «Шкідники сільськогосподарських культур і лісових насаджень», том 2, 1987 р.;

  6. Доброзракова Т.Л. «Сільськогосподарська фітопатологія», 1974 р.;

  7. «Методичні рекомендації з упорядкування прогнозу розвитку й обліку шкідників і хвороб сільськогосподарських рослин»,  Київ, 1981 р.

  8. «Рекомендації по обліку шкідників і хвороб сільськогосподарських культур у Криму», м. Сімферополь, 1972 р.