Тема 8.  Обрізування ягідних кущів.

Мета заняття:

Ознайомиться з основними правилами обрізування аґрусу, смородини, малини, йошти.

Матеріали й обладнання: кущі смородини, аґрусу, йошти, малини, секатори, садові пилки.

Завдання:

1.   Провести формування й обрізування смородини чорної, червоної, білої і золотавий.

2.   Провести формування й обрізування аґрусу, йошти.

3.   Вирізувати відплодоношувані дворічні гілки, слабкі і загущені кореневі нащадки малини, підрізати однолітні галузі.

У результаті вивчення теми студент зобов'язаний знати:

·        особливості обрізування ягідних кущів

·        морфологічні і біологічні особливості ягідних кущів

·        схему розміщення кущів

·        відношення ягідних кущів до світла

·        оптимальне навантаження гілок на кущ.

Студент повинний уміти:

·        правильно формувати молоді саджанці

·        видалити ушкоджені гілки

·        зробити обрізування з урахуванням сортових особливостей.

Методичні рекомендації.

Завдання 1.

Кущ чорної смородини складається з 12-20 різновікових гілок нульового порядку. У перший рік нульовий пагін сильно росте, а наступний темп росту сильно послабляється і до 5-7 року приріст гілок складає усього 3-5 см. У нижній частині нульовій гілки розміщається зона росту. Тут утворюються найбільш сильні гілки першого порядку. У середній частині розміщена зона росту і плодоношення, вона несе на собі ростові і добре розвиті квіткові бруньки. Верхня частина гілки – зона плодоношення. Більшість бруньок у цій зоні квіткові. Квіткові бруньки чорної смородини – вегетативно – генеративні, розміщаються поодиноко і групами. Чорна смородина плодоносить на однолітніх гілках і плодушках генеративних гілках типу кольчаток. Найбільш рясний і якісний врожай формується на гілках першого і другого порядків розгалуження довгої 30-40 см. Після посадки необхідно правильно сформувати кущ.

До їхнього формування приступають після 2 років життя рослин. З прикореневих пагонів залишають 3-5, укорочуючи їх на одну третину довжини, слабкі вирізують у підстави. На третій рік залишають 3-5 дворічних і таку ж саме кількість однолітніх пагонів. На четвертий рік знову залишають 3-5 сильних однолітніх пагонів. До п'ятого року життя в такий спосіб кущ має по 3-5 одно-, двох-, три-, і чотирилітніх пагонів (усього 12-20 штук). Це пора повного плодоносіння. Надалі підтримують таку ж кількість гілок нульового порядку, укорочуючи їх на одну третину довжини.

Мал. 46. Дорослий кущ чорної смородини до і після обрізування. Вирізано старі 5-6 літні гілки, зайві нульові пагони, згущаючи крону, хворі і поламані.

Задача обрізування – стимулювання щорічної появи достатньої кількості нульових пагонів і своєчасна заміна ними старіючих, малопродуктивних гілок, посилення розгалуження, збільшення довжини пагонів, попередження загущення. Обрізати чорну смородину краще пізно восени або провесною. Гарні результати дає механізоване обрізування, при якій раз у 5-6 років скошують надземну частину на рівні ґрунту. Врожайність відновлюється через 2-3 року.

Червона і біла смородина відрізняється від чорної більш стриманим ростом нульових пагонів. Плодоносять вони головним чином на букетних гілочках і укорочених однолітніх гілках. Тривалість життя обростаючих гілок 7-8 років. Квіткові бруньки – вегетативно – генеративні, але пагони заміщення дають лише бруньки, що розміщуються на досить сильних гілках. При формуванні куща також прагнуть мати нульові пагони різного віку, це одне з умов високого щорічного плодоношення. Розгалуження першого, другого і більш високих порядків не укорочують, тому що це може привести до зниження врожаю. Не слід допускати, щоб довжина пагонів була менш 20 см. Старіючі гілки можна омолодити, роблячи обрізування перекладом на сильне відгалуження. Омолоджування гілок випливає на 5-6 році їхнього росту. Нульових пагонів щороку залишають рівно стільки, скільки може бути використане для заміни старіючих гілок. Інші вирізують на рівні ґрунту.

Завдання 2.

Після посадки аґрусу всі розгалуження обрізають на 2 бруньки слабких і на 4 – на сильних пагонах. У наступному році з нульових гілок, що з'явилися, залишають 3-5 найбільш сильні і вдало розташовані. Недостигші пагони обрізають. Додаткове формування полягає в щорічному поповненні числа гілок у кущі. Щорічне обрізування дорослих кущів аґрусу полягає в регулюванні числа гілок шляхом видалення зайвої нульової, вирізки поламаних, слабко розвитих, загущених, малопродуктивних, обрізування кінців ушкоджених гілок.

Мал. 47. Обрізування дорослого куща аґрусу: А – до обрізування; Б – після обрізування. Вирізані загущеність (а), хворі і поламані (б), зайві нульові пагони (в), старі мало-продуктивні галузі (г), підтяті гілки для омолодження (д) чи освітлення куща (е).

        У зв'язку з раннім загасанням росту гілок аґрусу його піддають легкому омолоджуванню, перекладом на сильні бічні розгалуження.

Завдання 3.

Малина – багаторічний напівкущ із дворічним циклом росту і розвитку гілок. Відновляється кущ за рахунок нащадків.

У верхній частині пагону (біля однієї четвертої) бруньки звичайно розвиті слабко. Усі вони потенційно квіткові, але з них розвиваються слабкі гілочки. Самі нижні бруньки – ростові. Вони можуть дати пагони заміщення. Обрізування малини дуже проста. Після посадки обрізають гілки так, щоб під поверхню ґрунту залишилося 4-5 бруньок.

Щорічно 2-літні гілки, які відплодоносили, вирізують відразу після збору врожаю. Непотрібні пагони відновлення вирізують, в у першу чергу слабкі і зростаючі групами. Добре сформований кущ повинен мати 10-20 гілок. Недостигші верхівки гілки вирізають.

Мал. 50. Обрізування куста малини. Видалення: а – гілків, які відплодоносили; б – слабеньких нульових пагонів; в – зайвих нульових пагонів; г – підрізка недозрілих верхушек. А – куст до обрізування; Б – посля обрізування.