Тема 3.  Формування й обрізування в молодих пальметних садах яблуні і груші.

Мета заняття:

Вивчити основні принципи, конструктивні особливості і прийоми формування дерев із плоскими кронами.

Матеріали й обладнання: Плакати по формуванню плоских крон, секатори, пилки, медична аптечка.

 

Завдання:

1.   Ознайомитися із системами формування плоских крон, вивчити їхні конструктивні особливості.

2.   У пальметному саду ознайомитися з застосовуваною системою формування, оцінити стан крони, провести весняні роботи по формуванню й обрізуванню.

У результаті вивчення теми студент зобов'язаний знати:

·        основні конструктивні особливості плоских формувань

·        типи формувань, використовуваних у пальметних садах і їхні параметри

·        особливості обрізування і види обрізування, які застосовуються в молодих садах

Студент повинний уміти:

·        провести правильне формування крони молодих дерев, з огляду на тип підщепи і сортові особливості саду

 

Методичні рекомендації.

В інтенсивних садах на клонових підщепах широке поширення одержали пальметні типи крон. Сучасні пальмети не мають строго симетричного виду, характерного для класичних пальмет і відрізняються більш вільним розміщенням основних і обростаючих гілок. Формування їх не обмежується строгими правилами, воно легше, швидше, вимагає менше витрат.

Коса (італійська) пальмета з похилими гілками. Складається з центрального провідника і 6-8 основних гілок першого порядку, розташованих ярусами. Відстань між ярусами в залежності від сорту і підщепи коливається від 50 до 70 сантиметрів. Галузі орієнтовані в діаметрально протилежні сторони ( уздовж ряду) і спрямовані під кутом 45- 600. Обростаючі гілки розміщаються на центральному провіднику й основних гілок першого порядку. Сильні гілки другого порядку не формують. Висота пальмети до 2,5-3 метри, ширина 1,5-2 метра. (Мал.28)

Мал. 28. Коса пальмета: а -  вид в плоскості ряда; б – вид в перетині ряду; в – окрема гілка.

 

Вільноростуща пальмета (вільна, неправильна, спрощена). Складається з центрального провідника і 4-7 основних гілок, орієнтованих в одній площині ряду, Кістякові гілки розміщають і ярусами і поодинці. Можливі різні схеми побудови крони: дві типові скелетні гілки утворюють ярус, інші три-чотири гілки одиночні. Іноді обмежують крону двома ярусами скелетних гілок.

Перші дві гілки розміщають розрідженим ярусом з відстанню між ними 10-15 см направляють їх під кутом близько 50°. Відстань між сусідніми гілками на кожній стороні провідника 50-70 см. Силу росту основних і обростаючих гілок регулюють переважно слабким обрізуванням. Для формування гілок другого порядку вибирають вдало розташовані бічні пагони, інші паростки видаляють при зимовому обрізуванні. Висота крони 3-3,5 метра, ширина до 2-2,5 метра. (Мал.29)

Рис. 29.Вільноростуча пальмета с нахиленими гілками (два яруси) в період повного плодоношення

Кримська вільноростуща пальмета. Застосовується для формування яблунь і груш, щеплених на карликових підщепах. Складається з центрального провідника і восьми скелетних гілок – чотири в нижньому ярусі і по дві в останніх ярусах. Відстань між ярусами 40-60 см. Висота крони 2-2,5 м, ширина плодової стіни 1,2-1,5 м, висота штамба близько 40 см. У саду встановлюють опору – шпалеру, перший дріт на висоті 40 см, слідуючи через 50 см. На другий рік після посадки в серпні – вересні відхиляють скелетні гілки і підв'язують їх до дроту шпалери. Дві нижні розміщають горизонтально, верхні гілки першого ярусу відхиляють до 55 – 600, гілки другого ярусу – до 60-650. Гілки третього ярусу розташовують під кутом 65-700. (Мал.30)

Мал. 30. Формування кримської вільноростущої пальметти: а – весняне скорочення після посадки однорічного саджанця; б – перед початком другої вегетації; в – перед закінченням другої вегетації; г – дерево з відхиленими гілками, обрізане перед початком третьої вегетації; д – заключний етап формування; е – дерево в період експлуатації.

 

         Комбінована пальметта. Рекомендується для середньо–слаборослих сортів яблуні на напівкарликових підщепах і для всіх сортів яблуні і груші на карликових підщепах. Перший ярус гілок формується так, як у косої пальметты, а наступні яруси – по типу сплощеного веретена. У перший рік необхідно одержати два добре розвитих пагонів і центральний провідник. Для цього в першій половині липня всі зайві пагони відгинають або прищипують. Навесні другого року сильні конкуруючі гілки в кроні вирізують. Провідник укорочують на висоті 100-120 см. На початку серпня гілки першого ярусу нахиляють до 50 –60°, направляючи їх уздовж ряду. Знову утворені пагони на стовбурі відхиляють до горизонтального положення, направляючи їх уздовж ряду чи під кутом до 30° і лінії ряду. При обрізуванні в наступні роки укорочують тільки провідник з метою закладки чергової групи гілок. Однолітні паростки на гілках не укорочують. Вирізують «на кільце» усі вертикально зростаючі гілки. Висота дерев сформованих по типу комбінованої пальметти складає 2,2- 2,5 м. (Мал.31)

Мал. 31. Формування комбінованої пальмети: а – на першому році вегетації; б – на другому; в – на третьому; г – на четвертому; д – на п´ятому році вегетації.

 

Плоский шпиндель (угорська шпалера). Складається з центрального провідника, на якому розташовані в площині ряду довгі напівкістякові гілки на відстані 15-20 см одне від одної. Нижні розгалуження на провіднику небагато підняті (кут нахилу 60-70°), верхні майже горизонтальні. (Мал.32)

 

Мал. 32. Плоский шпиндель.