ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

з дисципліни

«Зберігання і переробка сільськогосподарської продукції»

Пояснювальна записка

Тести, запропоновані для перевірки знань студентів розроблено відповідно до навчальної програми з дисципліни «Технології зберігання та переробки продукції рослинництва».

Зміст тестів відображає основні розділи курсу. Їх мета — оцінити рівень аналітичного мислення студентів, запас теоретичних і практичних знань.

Комплексна контрольна робота містить 66 тестових завдань. В кожному з них по 5-7 варіантів відповідей.

Всі тестові завдання чітко диференційовані за двома рівнями складності. Визначено шкали і параметри оцінювання.

Тестові завдання базового (середнього) рівня складності спрямовані на визначення ступеня оволодіння студентами основними категоріями і поняттями науки «Технології зберігання та переробки продукції рослинництва» в їх взаємозв’язках. Цей рівень передбачає виконання тестових завдань різних розділів курсу. Шкала оцінювання — до 100 балів.

Тестові завдання нормативного (вищого) рівня складності передбачають визначення ступеня сформованості у майбутніх фахівців умінь аналізувати, узагальнювати і описувати засобами технології зберігання, переробки, виробничі процеси, визначати тенденції їх розвитку. Шкала оцінювання — понад 75 балів.

Відсутність відповіді або неправильна відповідь оцінюється 0 балів.

Тести розраховані на 20-30 хвилин.

Таким чином диференційовані тестові завдання зорієнтовані як на контроль знань, так і на самоосвіту студентів, формування в них системного мислення, що має важливе значення для досягнення високого професійного рівні майбутніх спеціалістів.

Студент виконує тестові завдання по мірі вивчення теоретичного матеріалу і звітує перед викладачем.

Наукові принципи зберігання рослинницької продукції

Питання 1.

100	На яких принципах базується зберігання продукції рослинництва:
	Біоз
	Гемібіоз
	Анабіоз
	Психроанабіоз
	Ценоанабіоз
	Абіоз
	Хемібіоз

Питання 2.

100	Чи можна ввести продукцію в стан абіозу та забезпечити тривале зберігання консервованої продукції через застосування:
	Температуру вищі; + 100^0С
	Температуру 80-85^0С
	Сульфітацію
	Маринування з використанні оцтової кислоти
	Використання сорбіцинової кислоти
	Струм УВЧ та СВЧ
	Променеву стерилізацію

Післязбиральна обробка та зберігання зернових мас

Питання 3.

100	До складу зернової маси входить компоненти:
	Волога
	Металодомішки
	Зерна основної культури
	Мікроорганізми
	Суха речовина
	Кліщі і комахи
	Попітря

Питання 4.

100	Зернова маса має такі фізичні властивості:
	Вміст сухих речовин
	Сипкість
	Здатність до транспортування
	Шпаруватість
	Консистенцію
	Смак
	Сорбіційні властивості

Питання 5.

100	В зерновій масі відбуваються фізіологічні процеси:
	Втрата вологи
	Дихання
	Післязбиральне достигання
	Втрата сухої речовини
	Життєдіяльність мікроорганізмів
	Перерозподіл хімічного складу
	Втрата вологи

Питання 6.

100	Зернова маса добре зберігається при вологості:
	До критичної
	Критичній
	Вище критичної
	Середній
	Високій
	Низькій

Питання 7.

100	Технологічна якість зерна злаків продовольчого призначення характеризується:
	Вмістом сухої речовини
	Вологістю
	Масою 1000 зернин
	Натурою
	Вмістом домішок
	Консистенцією
	Схожістю

Питання 8.

100	Критична вологість зерна злаків знаходиться в межах, %:
	5-7
	8-10
	11-13
	13-14
	15-16
	17-18

Питання 9.

100	До посівних якостей зерна насінного призначення відносяться:
	Натура
	Маса 1000 зерен
	Сипкість
	Схожість
	Енергія проростання

Питання 10.

100	Органолептичні показники якості зерна, які визначають для кожної партії:
	Колір
	Вологість
	Запах
	Смак
	Вміст травмованих зерен

Питання 11.

100	Зернова маса вважається вже охолодженою при максимальній позитивній температурі:
	0
	+5
	+10
	+15
	-2

Питання 12.

100	До найголовніших факторів, що визначають висоту насипу зерна належать:
	Тип сховища
	Висота засіків
	Вологість зерна
	Пора року
	Місткість сховищ
	Цільове призначення зерна

Питання 13.

100	Зерно злаків з вологістю до 14 % можна зберігати насипом висотою, м:
	-2
	-3
	-4
	-5
	Без обмежень

Питання 14.

100	На інтенсивність біохімічних процесів зерна впливають:
	Наявність шкідників
	Температура
	Хімічний склад
	Вологість зерна
	Розмір зерна
	Доступ кисню

Питання 15.

100	На інтенсивність дихання зерна насінного призначення впливає:
	Маса зерен
	Температура
	Доступ світла
	Вологість
	Доступ кисню
	Сипкість

Питання 16.

100	Самозігрівання зерна є наслідком:
	Ущільнення маси
	Дихання
	Сипкості
	Розвитку мікроорганізмів
	Самосортування
	Життєдіяльності комах і кліщів

Питання 17.

100	Самозігріванню зерна сприяють наступні фізичні властивості зернових мас:
	Сипкість
	Теплопровідність
	Шпаруватість
	Теплоємкість
	Кут скочування
	Кут тертя

Питання 18.

100	Наслідком самозігрівання: зерна є:
	Покращення посівних властивостей
	Втрата в масі
	Проростання
	Потемніння
	Набуття токсичним властивостей
	Підвищення активності ферментів

Питання 19.

100	Допустима температура нагріву зерна при тепловому сушінні за лежить від:
	Культури
	Натури
	Вихідної вологості зерна
	Наявності шкідників
	Цільового призначення зерна
	Травмованості зерна

Питання 20.

100	Для сушіння насіння бобових культур не придатні сушарки:
	Шахтні
	Барабанні
	Рециркуляційні
	Черінні (подові)
	Камерні

Питання 21.

100	Для проведення повітряно-сонячного сушіння зерна злаків потрібно дотримуватись правил:
	Висота насипу, см:
	4-5 см
	10-15 см
	15-20 см
	Тип майданчика:
	Трамбована земля
	Бетонований
	Асфальтований
	Дерев’яний
	Накритий брезентом

Питання 22.

100	За допомогою активного вентилювання насіння, що зберігається можна досягти:
	Зменшення вологості
	Обігрів
	Охолодження
	Підвищення схожості
	Обновлення складу повітря
	Підтримання оптимальної схожості

Питання 23.

100	Можливість і доцільність активного вентилювання зерна можна встановити за допомогою:
	Термометри
	Психрометра
	Планшеток (номограм)
	Таблиць
	Паспортних даних вентилятора
	Характеристики погодних умов
	Порівняння фактичної та рівноважної вологості

Питання 24.

100	Природні втрати зерна при тривалому зберіганні залежать від:
	Строку зберігання
	Способу зберігання
	Кількості перевалок
	Культури
	Хімічного складу
	Пори року
	Цільового призначення

Основи переробки зерна

Питання 25.

75	Вкажіть вимоги до зерна пшениці, що йде на переробку, повинно мати:
	Вміст смітної домішки не більше 1%
	Вміст смітної домішки не більше 2%
	Вміст смітної домішки не більше 5%
	Вміст шкідливої домішки не більше 0,1%
	Вміст шкідливої домішки не більше 0,05%
	Вміст зернової домішки не більше 4%
	Вміст зернової домішки не більше 5%
	Вміст зернової домішки не більше 10%

Питання 26.

75	Пшеничне борошно 1-го сорту повинно відповідати вимогам:
	Вміст сирої клейковини не менше 30%
	Вміст сирої клейковини не менше 25%
	Вологість не більше 15%
	Вологість не більше 14%
	Зараженість не допускається
	Зараженість кліщем І ступеню допускається

Питання 27.

100	Позитивні процеси, що проходять в борошні:
	Побіління
	Окислення і розклад жиру
	Зниження активності протеаз
	Активізація діяльності мікрофлори
	Поява побічних запахів

Питання 28.

100	Необхідні умови для тривалого збкерання борошна
	Добрий доступ кисню
	Добрий доступ кисню необов’язковий
	Температура зберігання + 10^0С і нижче
	Температура зберігання +2+5^0С
	Відносна вологість повітря не більше 60%
	Відносна вологість повітря більше 60%

Питання 29.

100	Показники якості зерна, ще сприяють більшому виходу крупи з пшениці
	Однорідність зерна за типом
	Однорідність за сортом
	Вирівняність зерна
	Скловиднічсть зеряа висока
	Скловидність зерна низька
	Високий вміст оболонок
	Низький вміст обоїтонок

Питання 30.

75	Фактори, що позитивно впливають на тривале зберігання крупи
	Можна використовувати м’яку тару бувшу у використанні
	Треба використати лиш нові мішки
	Краще зберігати при температурі до +10^0С
	Краще температур і вище +10^0С
	Відносна вологість повітря в сховищі повинна бути не більше 60%
	Відносна вологість повітря в сховищі повинна бути не більше 70%

Питання 31.

100	Насіння соняшнику як промислову сировину не характеризують показники:
	Вологість
50	Травмованість
	Смітна домішка
50	Розмір насіння
	Олійна домішка
	Вміст олії
	Зараженість шкідниками
	Схожість

Післязбиральна обробка, зберігання картоплі та плодоовочевої

Продукції

Питання 32.

100	Вкажіть параметри оптимального режиму зберігання бульб картоплі:
	Температура, ^0С
	2-4
	0-2
	1-5
	-1-0
	-5-10
	Відносна вологість повітря, %
	85-95
	75-85
	60-70
	90-35
	85-90

Питання 33.

100	Бульби картоплі зберігають переважно в сховищах таких типів:
	Стаціонарних, насипом
	Стаціонарних, в засіках
	Стаціонарних, в контейнерах
	Стаціонарних, в ящиках
	Польових кагатах з природним вентилюванням
	Польових кагатах з перешаруванням землею

Питання 34.

100	Природні втрати картоплі, овочів та плодів не залежать переважно від:
	Виду продукції
	Товарного сорту
	Способу зберігання
	Строку зберігання
	Пори року зберігання
	Кількості сортувань

Консервування плодоовочевої продукції

Питання 35.

75	Яку консервовану продукцію не отримують ферментативним (мікробіологічним способом)?
	Квашену капусту
	Солоні огірки, помідори, гриби
	Вино
	Мочені яблука
	Мариновані овочів, гриби

Питання 36.

75	Що є консервантом солоних огірків?
	7-8%-ний розчин солі
	1%-на коїщентрація молочної кислоти
	5-6% розчин солі
	Часник та інші спеції
	Червоний перець та інші спеції

Питання 37.

75	Умови, які необхідні для швидкого отримання високоякісної квашеної капусти
	Наявність осмотичного тиску в клітинах тканин капусти
	Аеробні змови
	Анаеробні умови
	Температура бродіння 5-10^0С
	Температура бродіння 15-20^0С

Питання 38.

100	Обов’язкові умови до овочів і плодів, призначених для консервування
	Однорідність
	Стан тургору
	Плоди можуть бути в’ялими
	Наявність високого вмісту сухих речовин
	Високий зміст вітамінів

Питання 39.

100	Для виготовлення консервованих овочів використовують як консервант:
	Сіль в концентрації 5-6%
	Оцет в концентрації 1-2,5%
	Стерилізацію
	Бланшування
	Сіль + оцет

Питання 40.

100	Що є консервантом варення, джему?
	Тривале уварювання
	Вміст СРР не менше 68%
	Герметичне укупорювання
	Стерилізація
	Вміст цукру 55%

Післязбиральна обробка, зберігання сировини технічних культур.

Зберігання і переробка цукрових буряків

Питання 41.

100	При переробці цукрових буряків, на вихід цукру негативно впливають:
	Інвентарний цукор
	Сахароза
	Протопектин
	Бетаїн
	Амінокислоти
	Білковий азот
	Втрата тургору

Питання 42.

100	На збереженість коренеплодів цукрових буряків негативно впливають:
	Активне вентилювання
	Зів’янення коренеплодів
	Обробіток вапном
	Підвищення температури
	Висока вологість повітря
	Механічні пошкодження коренеплодів
	Засмічення коренеплодів

Питання 43.

75	На бурякопунктах цукрових заводів буряки зберігають:
	У стаціонарних сховищах
	У високих кагатах з активним вентилюванням
	У високих кагатах без активного вентилювання
	У звичайних кагатах
	В траншеях
	В кагатах короткотермінового зберігання

Питання 44.

100	Фабричні цукрові буряки зберігаються при оптимальних режимах:
	Температура, ^0С
	0-2
		0+2
		+2+5
		+5+10
		Відносна вологість повітря, %
		60-75
		75-85
		85-95

Питання 45.

100	На кагатних полях цукрових заводів коренеплоди буряків накривають:
	Землею
	Матами
	Еластичними панелями
	Соломою
	Жорсткими панелями
	Очеретом
	Пінопластом

Післязбиральна обробка льону-довгунця

Питання 46.

100	Компоненти лляного волокна, що позитивно впливають на його якість:
	Целюлоза
	Жир
	Пектин
	Геміцелюлоза
	Лігнін

Питання 47.

100	Вкажіть льонотрести, що впливають на залікову масу:
	Довжина стебел
	Вологість
	Колір волокна
	Вміст домішок
	Діаметр стебел
	Вихід волокна

Питання 48.

100	Показники якості льонотрести, що впливають на її номер:
	Вологість
	Вихід волокна
	Довжина стебел
	Колір волокна
	Засміченість
	Міцність волокна

Післязбиральна обробка хмелю

Питання 49.

100	Збирання хмелю розпочинають при такому стані шишок:
	Шишки стають більш щільними
	Пелюстки щільно прилягають одна до одної
	Технічної стиглості сягають 50% шишок
	Технічної стиглості сягають 7-5% шишок
	Шишки набувають жовто-зеленого або золотисто-зеленого кольору
	При побурінні шишок
	При подрібненні шишок відчувається хмелевий аромат і липкість

Питання 50.

100	Хімічні сполуки шишок хмелю, що мають позитивне значення в пивоварінні:
	Альфа-кислота
	Бета-кислота
	М’які альфа-смоли
	М’які бета-смоли
	Дубильні речовини
	Ефір ні олії
	Клітковина
	Азотисті речовини

Питання 51.

100	До операції післязбиральної обробки шишок хмелю не належать:
	Активне вентилювання
	Охолодження в холодильнику
	Сушіння атмосферним повітрям
	Сушіння підігрітим повітрям
	Кондиціювання
	Щільне пресування
	Сульфітація

Післязбиральна обробко тютюну, махорки

Питання 52.

100	Фізіологічні процеси, що змінюють листя тютюну, хімічний склад?
	Ломка листа
	Ферментація
	В’ялення
	Сушіння
	Нанизування на шнури
	Пакування
	Сортування
	Розрівнювання листа

Питання 53.

100	Які ознаки не є характерними при визначенні строку збирання тютюну
	Збирають, коли листя стає щільним і хрумким
	Листкова пластинка липка завдяки виділенню смол
	Листя стають ледь жовтими
	Черешок ламкий, при відламуванні хрустить
	Технічна стиглість листків наступає неодночасно
	Технічна стиглість рослин наступає не одночасно, збирання ведуть вибірково
	Починають збирання з нижніх листків
	За 2-3 дні до збирання роблять останнє пасинкування

Питання 54.

100	Особливості збирання махорки?
	Збирають, коли листя стає щільним і хрупким
	Листкова пластинка липка завдяки виділенню смол
	Листя стають ледь жовтими
	Черешок ламкий, при відламуванні хрустить
	Технічна стиглість листків наступає неодночасно
	Технічна стиглість рослин наступає не одночасно, збирання ведуть вибірково
	Починають збирання з нижніх листків
	За 2-3 дні до збирання роблять останнє пасинкування

Питання 55.

75	За якими показниками не оцінюють якість махоркової сировини:
	Зрілість
	Ярус ломки
	Забарвлення
	Ступінь пошкодження хворобами, шкідниками
	Облиственність
	Щільність листя
	Механічні пошкодження, вид обробки
	Вологість, засміченість

Питання 56.

75	Які показники позитивно впливають на збереженість тютюнової сировини
	Вологість 16-19%
	Вологість 30-40%
	Відсортована та упакована в стос
	Відсортована та упакована в тюки вологістю не більше 23%
	Відповідного (світло-зелено-жовтого) забарвлення
	Відсортовують і зв’язують у пучки по 7-8 кг

Питання 57.

75	Які показники якості позитивно впливають на збережіть махоркової сировини?
	Вологість 16-19%
	Вологість 30-40%
	Відсортована та упакована в стос
	Відсортована та упакована в тюки
	Відповідного (світло-зелено-жовтого) забарвлення
	Відсортовують і зв’язують у пучки по 7-8 кг

Зберігання кормів

Питання 58.

75	Поживна цінність трав’яного борошна характеризується показниками:
	Колір і запах
	Вологість
	Масова частка сирого протеїну
	Масова частка сирої клітковини
	Масова концентрація каротину
	Крупність розмелу

Питання 59.

100	Поживна цінність комбікормів характеризується показниками:
	Запах і колір
	Вологість
	Вміст кормових одиниць
	Вміст піску
	Вміст сирого протеїну
	Вміст перетравного протеїну
	Крупність розмелу
	Вміст сирої клітковини
	Розмір гранул
	Вміст каротину

Питання 60.

75	Які продукти не використовують для виробництва комбікормів?
	Зерно
	Олія
	Трав’яне борошно
	Цукор
	Макуха, шрот
	Ракушня
	Кухонна сіль
	Свіжий жом

Питання 61.

75	Які технологічні операції ш застосовують в процесі виготовлення комбікорму?
	Очищення сировини
	Гідро обробка зерні.
	Дозування компонентів
	Шліфування
	Подрібнення
	Гранулювання чи брикетування

Питання 62.

75	Умови сприятливі для зберігання комбікормів?
	Температура до 10^0С
	Температура до 20^0С
	Температура до 30^0С
	Відносна вологість повітря менше 65%
	Відносна вологість повітря більше 60%

Питання 63.

100	Фактори, що сприяють збереженню каротину в трав’яному борошні?
	Обробка борошна сантоніном
	В трав’яне борошно сантоніну не добавляють
	Зберігають трав’яне борошно при низьких температурах
	Зберігають трав’яне борошно при високих температурах
	Сховище стаціонарне з активним вентилюванням
	Сховище затемнене
	Відносна вологість не вище 65%
	Відносна вологість в межах 75-80%

Питання 64.

100	Що є консервантом та за яким принципом відбувається консервування вітамінного трав’яного борошна?
	Анабіозу
	Ксероанабіозу
	Вміст вологи до критичної
	Наявність молочне її кислоти
	Ценоанабіозу
	Наявність оцтової кислоти
	Наявність вуглекислого газу

Питання 65.

100	За яким принципом відбувається консервування та що є консервантом силосу?
	Анабіозу
	Ксероанабіозу
	Вміст вологи до критичної
	Наявність молочної кислоти
	Ценоанабіозу
	Наявність оцтової кислоти
	Наявність вуглекислого газу

Питання 66.

100	За яким принципом відбувається консервування та що є консервантом сінажу?
	Анибіозу
	Ксероанабіозу
	Вміст вологи до критичної
	Наявність молочної кислоти
	Ценоанабіозу
	Наявність оцтової кислоти
	Наївність вуглекислого газу

Розрахункові завдання *

Задача 1.

Встановити, до якого класу відноситься зерно м’якої пшениці, якщо воно має наступні показники якості: натура, г/л — 750, вологість, % — 17,5, зернова домішка, % — 6,0, смітна домішка, % — 2,5, в т.ч. шкідлива домішка, % — 1,0, масова частка білка, % — 13,5, масова частка сирої клейковини, % — 25,0, якість клейковини, група — І, число падіння, с — 210.

Задача 2.

Встановити, до якого класу відноситься зерно м’якої пшениці, якщо воно має наступні показники якості: натура, г/л — 745, вологість, % — 15,0 зернова домішка, % — 8,5, смітна домішка, % — 2,0, масова частка білка, % — 12,5, масова частка сирої клейковини, % — 26,5, якість клейковини, група — II, число падіння, с — 182.

Задача 3.

Встановити, до якого класу відноситься зерно твердої пшениці, якщо воно має наступні показники якості: зерно пшениці інших типів, % — 15, натура, г/л — 760, вологість, % — 16,5, скловидність, % — 65, зернова домішка, % — 8,4, смітна домішка, % — 2,5, в т.ч. шкідлива домішка, % — 0,4, масова частка білка, % — 16,2, число падіння, с — 245.

Задача 4.

Встановити, до якого класу відноситься зерно твердої пшениці, якщо воно має наступні показники якості: зерно пшениці інших типів, % — 8, натура, г/л — 748, вологість, % — 14,5, скловидність, % — 45, зернова домішка, % — 11,3, смітна домішка, % — 3,3, в т.ч. шкідлива домішка, % — 0,7, масова частка білка, % — 13,5, число падіння, с — 195.

Задача 5.

Проаналізувати результати аналізів і встановити, на які цілі може бути використане зерно ячменю з якістю: вологість, % — 13,0, натура, г/л — 610, масова частка білка, % — 15, зернова домішка, % — 1,5, смітна домішка, % — 3, крупність, % — 90, здатність до проростання, % — 95, життєздатність, % — 96, зараженість шкідниками, вид, ступінь — кліщ, ІІ.

Задача 6.

Проаналізувати результати аналізів і встановити, на які цілі може бути використане зерно ячменю з якістю: вологість, % — 14,5, натура, г/л — 585, масова частка білка, % — 10, зернова домішка, % — 3, смітна домішка, % — 1,5, крупність, % — 75, здатність до проростання, % — 95, життєздатність, % — 90, зараженість шкідниками, вид, ступінь — кліщ, II.

* Примітка: Студент повинен виконати по 2-3 завдання з кожного розділу за вибором

Кількісно-якісний облік зерна при зберіганні

Завдання 1.

Закладено на зберігання 70 000 кг сорго в тарі.

Результати руху зерна в господарстві і його якість.

Місяць	Надходження			Витрати			Щомісячні залишки, кг
	маса, кг	вологість, %	сміттєва домішка, %	маса, кг	вологість, %	сміттєва домішка, %
Вересень	17000	14,8	1,0
Жовтень	21000	14,6	0,8
Листопад	32000	14,7	0,8
Листопад	32000	14,7	0,8
Лютий
				15000	14,7	0,8
Березень				18000	14,7	1,0
Квітень				36800	14,3	0,8
	70000			69800

Завдання 2.

Закладено на зберігання 80 000 кг жита насипом.

Результати руху зерна в господарстві і його якість.

Місяць	Надходження			Витрати			Щомісячні залишки, і кг
	маса, кг	вологість, %	сміттєва домішка, %	маса, кг	вологість, %	сміттєва домішка, %
Серпень	50000	14,5	1,0
Вересень	20000	14,2	0,8
Жовтень	10000	14,0	0,7
Березень				30000	13,5	0,8
Квітень				20000	13,5	0,5
Травень				29000	14,0	0,5
	80000			79000

Завдання 3.

Закладено на зберігання 60 000 кг пшениці насипом.

Результати руху зерна в господарстві і його якість.

Місяць	Надходження			Витрати			Щомісячні залишки, кг
	маса, кг	вологість, %	сміттєва домішка, %	маса, кг	вологість, %	сміттєва домішка, %
Липень	30000	14,5	1
Серпень	20000	14,2	0,8
Вересень	10000	14,0	0,7
Січень				20000	13,5	0,1
Квітень				15000	14,0	0,1
Травень				24400	14,0	0,1
	60000			59400

Завдання 4.

Закладено на зберігання 45 000 кг гороху насипом.

Результати руху зерна в господарстві і його якість.

Місяць	Надходження			Витрати			Щомісячні залишки, кг
	маса, кг	вологість, %	сміттєва домішка, %	маса, кг	вологість, %	сміттєва домішка, %
Липень	15000	16,8	1,5
Серпень	18000	16,0	1,5
Вересень	12000	16,5	1,5
Грудень				20000	16,3	1,4
Січень				15000	16.3	1,4
Лютий				5000	16,2	1,2
Березень				48300	16,2	1,2
	45000			44830

Завдання 5.

Закладено на зберігання ї25 000 кг ячменю насипом.

Результати руху зерна її господарстві і його якість.

Місяць	Надходження			Витрати			Щомісячні залишки, кг
	маса, кг	вологість, %	сміттєва домішка, %	маса, кг	вологість, %	сміттєва домішка, %
Серпень	15000	14,3	1,7
Вересень	10000	14,2	1,3
Лютий				5000	14,0	1,5
Березень				12000	14,0	1,4
Квітень				7870	14,1	1,4
	25000			24870

Завдання 6.

Закладено на зберігання 2 000 ц пшениці в силосі елеватора.

Результати руху зерна в господарстві і його якість.

Місяць	Надходження			Витрати			Щомісячні залишки, кг
	маса, ц	вологість, %	сміттєва домішка, %	маса, ц	вологість, %	сміттєва домішка, %
Липень	545	16,2	2,0
Серпень	628	15,8	1,5
Жовтень	467	15,0	1,2
Листопад	360	14,5	0,8
Грудень				350	13,5	1,5
Січень				425	14,5	1,0
Лютий				480	14,2	1,0
Березень				500	13,5	0,6
Квітень				195	13,0	0,5
	2000			1950

Примітка: пояснення до розрахункових завдань 1-10.

а) визначити втрати у масі зерна під час зберігання, що відбулися внаслідок зміни вологості;

б) визначити втрати у масі зерна під час зберігання, що відбулися внаслідок зміни вмісту смітних домішок;

в) визначити середній строк зберігай ія зерна та втрати у масі за весь період зберігання.

Розрахунки по післязбиральному обробітку та активному

вентилюванні зерна

1. Вирахувати усушку зерна при умові:

3.1.1.	Початкова вологість, т — 19,	Кінцева вологість, % — 14
3.1.2.	Початкова вологість, т — 18,	Кінцева вологість, % — 13
3.1.3.	Початкова вологість, т — 20,	Кінцева вологість, % — 17
3.1.4.	Початкова вологість, т — 24,	Кінцева вологість, % — 15
3.1.5.	Початкова вологість, т — 16,	Кінцева вологість, % — 13

2. Вирахувати зміну маси зерна у зв’язку із зміною вологості:

1.2.1.	Кількість зерна, т	100	Початкова вологість, %	20	Кінцева вологість, %	14
5.2.2.	Кількість зерна, т	120	Початкова вологість, %	18	Кінцева вологість, %	14
1.2.3.	Кількість зерна, т	150	Початкова вологість, %	16	Кінцева вологість, %	13
1.2.4.	Кількість зерна, т	180	Початкова вологість, %	12	Кінцева вологість, %	15
5.2.5.	Кількість зерна, т	200	Початкова вологість, %	14	Кінцева вологість, %	17

3. Вирахувати середній рівень сміттєвих домішок, якщо:

3.3.1.	Із 150 т зерна жита	50 т	мало домішок	1,0%
		50 т	мало домішок	3,0%
		50 т	мало домішок	2,7%
3.3.2.	Із 260 т пшениці	100 т	мало домішок	1,5%
		100 т	мало домішок	2,0%
		60 т	мало домішок	2,5%
3.3.3.	Із 200 т ячменю	70 т	мало домішок	1.0%
		80 т	мало домішок	2,4%
		50 т	мало домішок	1,8%
3.3.4.	Із 300 т зерна гороху	100 т	мало домішок	1,6%
		100 т	мало домішок	2,0%
		70 т	мало домішок	2,5%
		30 т	мало домішок	3,1%
3.3.5	Із 500 т зерна вівса	200 т	мало домішок	1,0%
		200 т	мало домішок	1,5%
		100 т	мало домішок	2,0%

4. Вирахувати середній рівень вологості зерна, якщо:

3.4.1.	Із 100 т пшениці	50 т	мала вологість	12%
		30 т	мала вологість	16%
		20 т	мала вологість	14%
3.4.2.	Із 150 т пшениці	50 т	мала вологість	13%
		50 т	мала вологість	15%
		50 т	мала вологість	18%
3.4.3.	Із 200 т жита	70 т	мала вологість	10%
		60 т	мала вологість	12,5%
		70 т	мала вологість	15,5%
3.4.4.	Із 250 т ячменю	100 т	мала вологість	13,2%
		100 т	мала вологість	14,0%
		50 т	мала вологість	16,4%
3.4.5.	Із 300 т вівса	100 т	мала вологість	14,2%
		120 т	мала вологість	13,8%
		80 т	мала вологість	15,5%

5. Визначити можливість і доцільність проведення активного вентилювання зерна при умові:

	Температура по сухому термометру, ^0С	Температура по сухому термометру, ^0С	Температура зерна, ^0С	Вологість зерна, %
3.5.1.	14	11	20	16
3.5.2.	30	24	26	15
3.5.3.	17	16	20	14
3.5.4.	18	16	19	15
3.5.5.	30	27	30	19

ВІДПОВІДЬ: можливо — неможливо, доцільно — недоцільно. Чому?

Розрахунки по зберіганню соковитої продукції

1. Вирахувати необхідну кількість буртів для зберігання 1000 т картоплі при умові:

Довжина бурта – 30 м;

Ширина — 2,5 м;

Заглиблення — 0,25 м;

Висота насипу — 1,5 м;

Об’ємна маса картоплі — 0,7 т/м³;

Припливно-витяжна вентиляція — 3 %.

2. Вирахувати необхідну кількість траншей для зберігання 500 т моркви при умові:

Довжина траншеї — 20 м;

Ширина — 1,0 м;

Глибина -1,0 м;

Земляні перемички через кожні 4 м завширшки — 0,25 м;

Об’ємна маса моркви — 0,6 т/м³;

Припливно-витяжна вентиляція — 5 %

3. Вирахувати площу буртового майданчика для розміщення 40 буртів картоплі при умові:

Довжина бурта — 40 м;

Ширина — 2,5 м;

Ширина дороги — 6 м;

Ширина доріжки — 4 м;

резервна площа — 10 %

4. Вирахувати площу буртового майданчика для розміщення буртів картоплі (задача 4.1.), траншей моркви (задача 4.2.) при умові:

Ширина дороги — 6 м;

Ширина доріжки — 4 м;

Резервна площа — 10 %

5. Вирахувати необхідну кількість засіків для зберігання 1000 т картоплі при умові:

Довжина засіка — 5 м;

Ширина — 4 м;

Висота насипу — 2,5 м;

Об’ємна маса картоплі — 0,65 т/м

6. Вирахувати об’єм земляних робіт, що необхідно виконати при зберіганні картоплі і овочів в 50 буртах розміром:

Довжина бурта — 30 м;

Ширина — 2,5 м;

Заглиблення — 0,25 м;

Висота насипу — 1,5 м

Природні втрати плодоовочевої продукції при зберіганні

1. Знайдіть природні втрати в 5000 т картоплі, яка зберігалася у буртах з 20 вересня по 1 квітня.

2. Знайдіть природні втрати в 50 т моркви, яка зберігалася у буртах з перешарованих піском із 10 жовтня по 20 січня.

3. Знайдіть природні втрати в 20 т столових буряків, які зберігалися у сховища без штучного охолодження з 15 квітня по 20 березня,

4. Знайдіть природні втрати в 50 т білоголової капусти, яка зберігалася у буртах з 1 листопада по 1 лютого.

5. Знайдіть природні втрати в 50 т зимових сортів яблук, які зберігалися у холодильнику з 1 листопада по 20 лютого.

6. Знайдіть природні втрати в 30 т цибулі-ріпки, яка зберігалася у стаціонарному сховищі без штучного охолодження з 10 вересня по 10 березня.

7. Знайдіть природні втрати в 150 т картоплі, яка зберігалася у спеціалізованому сховищі з 5 вересня по 15 грудня.

8. Знайдіть природні втрати в 40 т буряків, які зберігалися у буртах з 1 жовтня по 1 березня.

9. Знайдіть природні втрати в 15 т часнику, який зберігався у стаціонарному сховищі без штучного охолодження з 1 вересня по 15 січня.

10. Знайдіть природні втрати в 1000 т картоплі, яка зберігалася у спеціалізованому сховищі з 10 жовтня по 15 березня.

Розрахунки по кількості та якості льоносировини

1. Вирахувати залікову масу і визначити номер льонотрести при умові:

Вологість партії — 22,0

Засміченість — 7,0%

Вихід довгого волокна — 15,5%

Колір волокна — 2,7

Фізична маса партії — 200 т

2. Визначити номер і залікову масу 85 т льонотрести якщо первинна маса 10 горсток була — 950 г, маса довгого волокна — 176 г, показник кольору — 3, вологість — 10%, засміченість — 9 %.

3. Визначити номер льонотрести при умові: перероблено на СМТ-200 — 10 горсток загальною масою 2050 г і отримано 350 г довгого волокна середнім кольором — 3,4.

4. Вирахувати залікову масу і визначити номер льонотрести при умові:

Вологість партії — 20 %

Засміченість — 4 %

Вихід довгого волокна — 18%

Колір волокна — 3,5

Фізична маса партії — 150 т